Майбутній літератор народився 15 січня 1850 року в селі Іпотешти Ботошанського повіту Молдавського князівства. Міхай був сьомою дитиною в сім’ї дрібного поміщика Георге Еміновича. Його батько, людина суворих правил, прагнув дати освіту всім своїм синам. Георге віддавав перевагу німецькій школі, тому відправив дітей вчитися в Чернівці, що перебували тоді під владою Австро-Угорщини. Саме тут, в столиці Буковинського краю, юний Міхай опублікував свій перший вірш на смерть улюбленого вчителя «Біля могили Арона Пумнула». Учасник революції 1848 року, Пумнул викладав ліцеїстам румунську словесність. Саме він, вірний ідеалам патріотизму, мав суттєвий вплив на палку душу юнака і формування його світогляду.
За роки життя на Буковині Емінеску виховувався в тісному спілкуванні з діячами української літератури і бездоганно оволодів українською мовою. Молодий поет гостро відчував спорідненість національно-визвольних процесів українського і румунського народів, що надало нового імпульсу його думці і творчості. Але чернівецький ліцей Міхай так і не скінчив.
Поет за наполяганням батька переїжджає у Відень, щоб стати вільним слухачем Віденського університету. Там він приєднався до трупи мандруючого театру, був суфлером, переписувачем, перекладачем, робітником сцени. Емінеску починає роботу в підпільному гуртку «Молода Румунія». Під впливом революційних течій і Паризької комуни 1871 року Міхай стає прибічником радикальних політичних поглядів.
Єдина прижиттєва книжка віршів опублікована лише 1883 року. Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого захворювання. Помер Міхай Емінеску помер 15 червня 1889 у Бухаресті.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами