Готель «Молдавія» чи не від початку своєї появи в Чернівцях був просякнутий музичним і театральним духом. Цей готель ніби створювався не для нічлігів гостей міста, а для культурного відпочинку чернівчан. Знаходячись у самісінькому центрі міста, поруч із духовною святинею – церквою Святої Параскеви, - готель став культурною оазою Чернівців.
Почнемо з того, що першим власником «Молдавії» був Якоб фон Мікулі, батько видатного музиканта Кароля Мікулі, який був учнем в неповторного Фредеріка Шопена. Мікулі були знатними поціновувачами високої музики. Свою музичну пристрасть вони спробували прищепити й чернівчанам, збудувавши для них концертну залу в своєму готелі. Спроба виявилася вдалою.
22 травня 1847 року до Чернівців приїхав Ференц Ліст. Зала «Молдавії» виявилася єдиним приміщенням, яке могло прийняти концерт почесного гостя. І прийняла. Ліст зіграв тут два концерти, під час яких жартував з глядачами, імпровізував, слухав та вбирав у себе нові мелодії, нове звучання. Після тижня перебування в Чернівцях вивіз із собою Ференц Ліст не лише нові мелодії, але й нові почуття.
А ще до «Молдавії» чернівчани приходили на театральні вистави. Середина ХІХ століття для готелю пройшла під егідою музи Мельпомени. Сюди з виставами часто навідувались німецькі, польські, румунські театрали.
З-поміж інших особливу увагу отримала театральна трупа Міхая Паскалі. Їхні вистави вплинули на світогляд і духовний світ румуномовного поета Міхая Емінеску. Одного разу молодий Міхай полишив навчання і відправився на гастролі з театром Паскалі, виконуючи роль суфлера.
В житті видатного румунського композитора Чіпріана Порумбеску готель «Молдавія» також став знаковим. Тут він вперше познайомився з театральним мистецтвом.
З часом невелике приміщення готельної зали вже не могло впоратися з кількістю спраглих до культури чернівчан і місто змушене було збудувати окремі приміщення для музичних і театральних любителів. Поступово готель відійшов у тінь культурного життя Чернівців. А на початку ХХ століття взагалі зник з мапи міста.
Вигляд концертної зали досить детально змалював письменник зі світовим імʼям Карл Еміль Францьоз, який навідувався сюди, будучи гімназистом.
«Дві гілки сходів вели з коридору, де була розміщена каса, у зал, який був поділений на три частини, середній слугував для сидіння, прилягаюче приміщення для студентів та стоячих місць, а мушлеподібне закінчення залу було припідняте, і слугувало як сцена і було сполучене через двері із кабінетом, де перебували актори. Ложі були встановлені із трьох сторін і кріпились залізними брусами до даху, і простягались коридором над дерев’яними сходами; до другого ряду лож вели дерев’яні спіральні сходи. Бічні сходи у флігелі вели до кімнати переодягання акторів та акторок. Вступ великої кількості осіб був неможливим», - написав він у творі «Der Pojaz».
Готель «Молдавія» спершу мав два поверхи. Пізніше добудували третій. Споруда була знищена пожежею у кінці ХІХ століття. Після відбудови вигляд її повністю змінився.
Нині тут житловий будинок з різними крамницями, офісами на першому поверсі.
Фото – зі сторінки Едварда Туркевича, Google; Wikipedia
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами