Графиня, яка вивчала паранормальні явища, була родом із Чернівців: Історична розвідка

Світ їх запам’ятав як перших. Кожна у своїй царині, кожна зі своїми досягненнями, кожна зі своєю харизмою. Історії цих харизматичних жінок непересічні, неповторні, їх варто знати. Вони можуть стати натхненними для когось, чи помічними, або й взірцевими.

Це історії жінок, які досягли успіху й видерлись на вершину слави й визнання, всупереч законам, нормам і правилам, які побутували ще сотню років тому.

Зоя Василько фон Серецька

Вона була жінкою, яка намагалася зрозуміти й дослідити невидиму сторону нашого життя, перейти межу між видимим та невидимим світами. Вона вивчала паранормальні феномени й складала астрологічні прогнози. Вона була графинею, але й працювала медсестрою в шпиталі під час війни.

Це жінка, яка завоювала визнання в езотеричному просторі Європи. Вона заснувала парапсихологічне товариство й стала президентом астрологічного товариства в Австрії.

11 липня 1897 року Зоя (або Цое – німецьке звучання) народилася у дворянській родині відомого юриста й міністерського радника графа Стефана Василька фон Серецького. Їхній рід здавна славився видними й знаними представниками.

Свою освіту Зоя отримала вдома. До школи ніколи не ходила. В графській сім’ї розмовляли двома мовами – німецькою та румунською. А згодом дівчина вивчила ще англійську та французьку мови.

З тринадцяти років Зоя зацікавилася точними науками. І взялася до поглибленого вивчення математики, геометрії та астрономії. Однак безтурботне навчання перервала війна, яка смертельною пеленою накрила світ у 1914 році.

Граф Стефан Василько фон Серецький добровольцем пішов на фронт. Він очолив Буковино-гуцульський батальйон, який сформував його двоюрідний брат, видатний політик і дипломат Микола Василько, й воював із нападниками, які наступали на Буковину зі сходу. У 1916 році під час одного з боїв його важко поранили, в результаті він лишився лівої ноги. Війна для графа завершилася.

Його юна донька також не могла всидіти на місці у ті буремні часи. Вона відправилася до палацу Аугартена, що у Відні, де розмістився шпиталь ерцгерцогині Марії Йозефіни. Зоя допомагала піклуватися про поранених й нездужих земляків. До слова, за самовіддану допомогу дівчину згодом нагородили почесним знаком від Червоного Хреста.

Із розвалом Дунайської імперії сім’я Васильків фон Серецьких переїхала з Чернівців до Відня. Тут юна графиня пристрасно зацікавилася нетрадиційними видами науки. А саме парапсихологією. Вона пірнула з головою у вивчення різних паранормальних феноменів, якими була сповнена післявоєнна Європа.

У 1925 році Зою Василько фон Серецьку зацікавив один випадок, який пов’язували із проявами полтергейста. У румунському селі Тальпа жила 12-річна дівчина Елеонора Цуґун і в неї невідь звідки на тілі з’являлися подряпини, укуси й синці. Графиня Василько взялася за вивчення цього надприродного явища.

Щоб детальніше фіксувати всі зміни, які відбуваються з Елеонорою, графиня привезла її до свого дому у Відень. І наступних два роки вела постійні спостереження за «одержимою дияволом» дівчиною. У 1927 році мюнхенська команда кінематографів навіть зафільмувала парапсихологічні сеанси Зої та Елеонори.

Парапсихологиня довела, що в дівчини є психокінетичні здібності, які вона не контролювала. У 1926 році Зоя та Елеонора відвідали у Лондоні знаного в той час парапсихолога Гарі Прайса, який навчив дівчину базовим навикам контролю свого «Драка», як те явище назвала графиня Василько-Серецька.

Справа Цуґун стала «зеленою картою» для Зої Василько фон Серецької у світ парапсихологічної науки. Про неї почали говорити по всій Європі. Тридцятирічна Зоя виходила на свій шлях слави й визнання.

Тоді ж, у 1927 році, вона заснувала Австрійське товариство психічних досліджень. Наступні 40 років вона була його генеральним секретарем. Зоя стала рушійною силою парапсихологічного руху в Австрії. Вона задавала тон вивченню паранормальних явищ. Свою діяльність парапсихологічне товариство зупинило тільки під час Другої світової війни. Нацистська влада, яка захопила Австрію, заборонила їхнє існування.

Однак з 1946 року товариство відновило свою роботу. Й існує до сьогодні. Лише назву змінило на «Австрійське товариство парапсихології та граничної науки».

Своє зацікавлення нетрадиційними видами науки Зоя Василько фон Серецька доповнила вивченням астрології. Пізніше її обрали президентом Австрійського астрологічного товариства.

Власні знання, дослідження й спостереження Зоя Василько-Серецька публікувала в численних статтях та книгах. По собі залишила вагомий доробок у сфері парапсихології й астрології.

26 листопада 1978 року дослідниця паранормальних явищ померла у Відні. Її поховали в сімейному гробівці на цвинтарі Ґрінцінга.

Ілюстрації – parapsychologie.info; wikimedia.org; wikiwand.com; geschichte.redcross.ch; bukowina-portal.de; astro.com; astronova.de