Історична розвідка: Чернівецькі пам`ятники, яких уже не існує

Імперських пам’ятників у Чернівцях за час існування було хоч відбавляй. Загалом їх і відбавляли. Справою честі вважалося позбавити міські вулиці, площі, сквери символів попередньої влади, попереднього режиму. Аби люди забули про минуле й оптимістично дивилися в майбутнє.

Так, Румунія знищила монументи Австро-Угорської Імперії, Радянський Союз знищив румунські меморіали, Нацистська Німеччина - радянські, реванш Радсоюзу – донищення всіх незнищених пам’ятників і спорудження на десятиліття власних. Незалежна Україна досить толерантно підійшла до питання історії і тільки частково прибрала реліквії «червоного режиму» з Чернівців.

Сто років тому в Чернівцях завершувалася епоха Габсбургської династії. І на площах та скверах ще стояли монументи старої Імперії.

Тоді Чернівці мали двох Франців Йозефів, принцесу Сісі, величну Австрію.

Читайте ще: Центр Чернівців - це колишнє кладовище. Історична розвідка 

Якби то дивно не було, але першим пам’ятником, який уособлював Імперію Габсбургів у Чернівцях, був пам’ятник «Австрія», споруджений аж через сто років по входженню Буковини під австрійську корону.

Це один з найвідоміших пам’ятників тієї доби. Символічна скульптура жінки в античних шатах, яка підноситься над землею, стоячи на бронзовому п’єдесталі. Жіночий образ скульптори змалювали з імператриці Марії Терезії, під час правління якої Буковину й приєднали до Австрійської імперії.

Монумент спорудили на найвищій площі міста, тоді вона називалася Кримінальною площею, але зі зведенням пам’ятника майдан перейменували (на площу Австрії). Оскільки тоді площа була жвавою торговицею, то біля підніжжя «Австрії» постійно був рух та вирувало життя.

Спорудили пам’ятник «Австрії» у 1875 році до сторіччя приєднання Чернівців до імперії Габсбургів. Автором ескізу виступив професор промислової школи в Чернівцях Карл Пекарі. Жіночу скульптуру виготовили з дуже коштовного каррарського мармуру, а п’єдестал – з бронзи.

Забрали «Австрію» з площі після 1919 року. Відомо, що в 1925 році вона із символу імперії перетворилася на музейний експонат, який з часом взагалі зник.

Цікаво, що в 2007 році під час ремонтних робіт в приміщенні колишнього природничого музею (нині – будівля банку на куті вулиць Міцкевича та Франка) знайшли фрагмент мармурової фігури «Австрії». Одразу в частини чернівчан виникло бажання повернути імперський памʼятник на його первісне місце. Наразі знайдений фрагмент знову виконує роль музейного експоната.

У 1888 році з нагоди 40-річчя вступу на трон Франца Йозефа чернівецьке Товариство стрільців спорудило пам’ятник цісарю. Перед приміщенням Будинку стрільців зʼявився монумент, який зображав шанованого імператора в повний зріст. Простояв він тут до першої світової війни. Сьогодні на місці, де стояв, цісар, розмістили терасу ресторану по вулиці Ольги Гузар.

Вам буде цікаво: Цецинська фортеця - могутня і таємнича. Історична розвідка

Медальйон з обличчям цісаря Франца Йозефа на символічно оздобленій скелі зʼявився у 1908 році. На Габсбургзькій горі в затінку дерев спорудили затишне місце для відпочинку і тут же розмістили памʼятний монумент цісарю. Так вшанували 60-тиліття правління Франца Йозефа в Чернівцях.

Через 10 років монумент було сплюндровано румунською владою. Спробу відновити австрійський памʼятник зробили у 1998 році, але невдовзі медальйон із портретом Франца Йозефа був понищений.

Ще один памʼятник Австрійської доби звели в честь імператриці Елізабет. Вона була улюбленицею всієї імперії. У Чернівцях загальнодержавну любов теж розділяли.

Коли Елізабет у 1898 році загинула від руки фанатика в Женеві, імперію накрили смуток і туга. Чернівчани, співчуваючи імператорові, вирішили поставити памʼятник цісаревій і в своєму місті. Довго збиралися пожертви на монумент. Та врешті в 1911 році об 11 годині на тодішній площі Франца Йозефа (нині сквер навпроти Кафедрального Святодухівського Собору) пам’ятник Елізабет відкрили.

Напівсидяча фігура жінки на тлі грубої скелі – символічний образ імператриці, яка за своїми жіночими плечима утримувала могутню колись імперію. Постать Елізабет була 2 метри заввишки і вилита з бронзи. В одній руці вона тримала книжку, іншою опиралася на сидіння. На плечах в Сісі - прогулянкова куртка, саме під час прогулянки імператрицю було нагло вбито.

У 1919 році Елізабет з площі прибрали. А в 1925 році памʼятник відправили на баланс краєзнавчого музею. Згодом, як і сусідня «Австрія», цісарівна з Чернівців зникла.

До речі, автором памʼятників цісарю Францу Йозефу на Габсбург-горі та цісарівні Елізабет був чернівецький майстер Юліус Цламаль.

Пам’ятників, які сто років прикрашали площі й вулиці Чернівців, сьогодні вже не існує. Хіба що елементи колишніх монументів ще можна знайти в місті. Однак, кожна епоха залишила свій слід в буковому краю і створила нашу неповторну історію. Пам’ятаймо її.

Фото – austria-forum.org; зі сторінки Едварда Туркевича, Google