Історична розвідка: Алея Зірок - Юрій Ґіна та Дмитро Гнатюк

18 років тому на Театральній площі «запалали» перші імена видатних людей, які творили музичну, літературну, театральну культуру Чернівців, Буковини, України, світу. Ми продовжуємо розповідати про особистостей, які назавжди увійшли в плеяду творців нашого культурного світу.

Ґеоргій (Юрій) Ґіна

Композитор, музикант. Творець класичної музичної культури Буковини та України загалом.

За спиною Юрія Ґіни (це його творче імʼя) понад півстоліття педагогічної діяльності. Музичної грамоти вчить і учнів музичної школи, і студентів музучилища. Скрипковий клас Юрія Ґіни пройшли більше сотні скрипалів, які стали відомими музикантами, артистами симфонічних оркестрів, а також музикознавцями і педагогами.

До музичної діяльності Ґіна взявся вже в 15-річному віці. Так, у 1947 року він працював акордеоністом і скрипалем в ресторані «Чернівчанка». Після навчання в Чернівецькому музучилищі та Київській державній консерваторії з 1956 року почав працювати викладачем класу скрипки в дитячій музичній школі №1 в Чернівцях. Невдовзі був призначеним директором цього закладу.

Окрім педагогічної діяльності був художнім керівником і головним диригентом камерного оркестру, який він же й створив при Чернівецькій філармонії. До слова, у 1978 році він здобув перше місце і звання лауреата на першому Республіканському конкурсі камерних оркестрів у Києві.

Вам буде цікаво: Історична розвідка: Алея Зірок - Василь Василько та Сидір Воробкевич

Успіх на міжнародній музичній сцені прийшов після 1968 року, коли Юрій Ґіна разом із фольклорним колективом, солісткою якого була Софія Ротару, взяв участь у ІХ Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у місті Софія (Болгарія). Там його колектив отримав високу оцінку, а Ротару – найвищу нагороду «Золотий Орфей».

З початку 90-их років ХХ століття почав працювати ще й на кафедрі музики Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. У 2003 році отримав звання професора.

Юрій Ґіна – лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (у 2000 році), Заслужений артист УРСР з 1980 року, і Народний артист України – з 2002 році.

Як композитор Ґіна написав близько ста музичних творів, серед них: інструментальні твори, пісні, п'єси для дуетів, ансамблів, троїстих музик, цимбал, обробки і переклади для ансамблю скрипалів, камерного оркестру, хору і солістів.

Дмитро Гнатюк

Оперний співак. Його голос став музичним символом української культури ХХ століття.

Спеціально під неперевершений голос Дмитра Гнатюка чимало відомих композиторів писали пісні. Зокрема, «Два кольори», «Ясени», «Києве мій», «Черемшина» та інші.

Вихідець з буковинського села Старосілля (нині – Мамаївці) він зумів досягти музичного Олімпу в Радянському Союзі. Ще під час навчання в Київській консерваторії мав зустріч з Йосифом Сталіним. Перед диктатором юнак співав українську пісню «Дивлюсь я на небо». І своїм голосом справив на Сталіна позитивне враження.

Після консерваторії у 1951 році став солістом Київського театру опери і балету. Пізніше був і директором в ньому, і режисером.

Читайте ще: Історична розвідка: Алея Зірок - Степан Галябарда і Василь Герелло

З 1983 року обіймає посаду завідувача кафедри оперної підготовки у Київській консерваторії. Десять років керує нею.

На оперній сцені створив багато харизматичних героїв. Гнатюк перевтілювався в Остапа, Миколу («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Лисенка), Петруччіо («Приборкування норовливої» Шебаліна), Мазепу, Онєгіна («Мазепа», «Євгеній Онєгін» Чайковського), Демона («Демон» Рубінштейна), Фігаро («Севільський цирульник» Россіні), Ріголетто («Ріголетто» Верді) та ін.

З концертами виступав за кордоном. Записав понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі понад 85 творів національної та світової класики — від буковинця Сидора Воробкевича до австрійця Йозефа Гайдна.

Окрім того Дмитро Гнатюк ще й прославився як режисер-постановник. Віт інсценізував понад 20 вистав, зокрема «Князь Ігор» О. Бородіна, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Мазепа» П. Чайковського, «Війна і мир» С. Прокоф'єва , «Севільський цирульник» Дж. Россіні.

Дмитро Гнатюк – Народний артист СРСР (1960 р.), Народний артист України (1999 р.), Герой України (2005 р.), Лауреат Державної премії імені Т.Шевченка (1973 р.).

Співак завжди був відданий українській культурі, українському народові. Його дружина, Галина Гнатюк, була знаним мовознавцем, істориком української мови. Подружжя плекало любов до рідної мови й культури не лише в своїй родині, але й по всій Україні.