Фраудоктор з Чернівців, яка навчала Відень: Історична розвідка

Світ їх запам’ятав як перших. Кожна у своїй царині, кожна зі своїми досягненнями, кожна зі своєю харизмою. Історії цих харизматичних жінок непересічні, неповторні, варто знати. Вони можуть стати натхненними для когось, чи помічними, або й взірцевими. Це історії жінок, які досягли успіху й видерлись на вершину слави й визнання, всупереч законам, нормам і правилам, які побутували ще сотню років тому.

Євгенія Шварцвальд

Вона зробила революцію в шкільній освіті Австро-Угорської імперії. Одна з перших жінок імперії, які отримали вищу освіту. Вона була однією з найосвіченіших жінок в країні свого часу.

Євгенія Шварцвальд (в дівоцтві Нуссбаум) народилася 4 липня 1872 року в селі Полупанівці, що на Тернопільщині. Її батька, Леона Нуссбаума, невдовзі після народження доньки призначили керувати агентством з працевлаштування у Чернівцях. І вся сім’я перебралася на інший бік Дністра до Коронного краю Буковина.

В Чернівцях юна Ґєня відвідувала середню школу, ходила й до вчительського колегіуму. Проте навчання свого так і не завершила. Як і більшості тогочасних дівчат, її готували не для серйозної освітньої кар’єри. Проте Євгенії Нуссбаум видалося цікавішим студіювати філософію та літературу в університеті, аніж просто доглядати дітей, готувати різні страви й вишивати під вікном вдома. Найбільше, що їй пропонувало тодішне суспільство – це бути шкільною вчителькою.

У 1895 році амбітна дівчина вирушила до Цюриха, аби вступити до університету. Зважаючи на її великий інтелектуальний потенціал, навчальний заклад прийняв до лав студентства 23-річну Євгенію Нуссбаум.

Після п’яти років вивчення філософії, німецької та англійської філологій Ґєня завершила університет й отримала ступінь Доктора філософії. Докторки філософії, як її називали друзі «Фраудоктор». На початку ХХ століття дівчина із провінційного міста стала однією з небагатьох жінок Габсбургської імперії, яка здобула вищу освіту.

Такий особливий статус загострив у юній Нуссбаум відчуття несправедливості й потребу відстояти права жінок на вищу освіту. Та й взагалі потребу відстояти права жінок у всьому. Свою соціальну місію Євгенія розпочала одразу по завершенню університету.

Важлива подія в житті освітянки сталася 16 грудня 1900 року. Вона вийшла заміж за талановитого економіста, чернівчанина Германа Шварцвальда. Відтоді вони й до кінця життя були разом.

Після переїзду в 1901 році до Відня Євгенія, вже тепер Шварцвальд, відкрила в самісінькому центрі на площі Францисканців школу для дівчат. Її відвідували переважно дівчата із заможних єврейських родин. Відмінно від інших приватних дівочих шкіл у Школі Шварцвальд було введено додаткові програми й курси, які полегшували дівчатам вступ до університету.

За два роки свою школу Євгенія розширила, відкривши початкові класи. А згодом й дитячий садочок при своєму навчальному закладі організувала.

У 1911 році Євгенія Шварцвальд домоглася від Міністерства освіти дозволу відкрити на базі своєї школи восьмирічної гімназії для дівчат. Відтепер випускниці її гімназії могли вільно вступати до будь-якого університету в Імперії. І це була першою у Відні Гімназія для дівчат.

Шварцвальд підтримувала ідеї реформи освіти і використовувала у навчанні провідні ідеї тодішніх просвітителів-педагогів. Зокрема, особливий вплив на неї мали ідеї Марії Монтессорі.

Серед вчителів Школи Шварцвальд був відомий архітектор Адольф Лоозе. Він пізніше спроектував нове приміщення, куди весь навчальний заклад і переїхав у 1913 році.

Перша Світова війна ударною хвилею вибила з-під ніг Євгенії Шварцвальд її спокій та добробут. Проте впевненості й добротворчості позбавити жінку не змогла. Освітянка у час воєнного терору організувала грандіозні й надміру важливі соціальні проекти. Вона залучала до їхньої реалізації аристократів, бізнесменів, політиків. Шварцвальд створювала програми підтримки біженців, ініціювала відкриття дитячих будинків, створення народних, публічних їдалень з дешевою їжею в центрі Відня тощо.

У 1920 році організувала літню віллу «Seeblick», де збиралися близькі їй по духу й за поглядами люди. Це були високоосвічені люди з числа письменників, музикантів, акторів, монархістів, соціалістів та навіть марксистів.

Через два роки просвітянка об’єднала чимало своїх соціальних проектів в єдину організацію «Центр Добробуту Шварцвальд». А ще через рік заснувала фонд «Допомога Австрійських Друзів», за допомогою якого створила чотири Публічні їдальні в Берліні.

Варто зазначити, що в одній з таких їдалень у 1923 році харчувався бідний студент Гельмут фон Мольтке, який пізніше став ключовою фігурою в замаху на Адольфа Гітлера у 1944 році.

Коли Гітлер прийшов до влади в Німеччині у 1933 році, через терор нацизму рідну землю почали покидати багато людей. Євгенія Шварцвальд, співпереживаючи біженцям, організувала для них допомогу.

У 1938 році освітянка поїхала до Данії, щоб прочитати декілька лекцій там. Тоді ж нацистська Німеччина анексувала Австрію. Повертатися Євгенії до рідного Відня було вже небезпечно. І, за порадою друзів, вона подалася до Цюриха. Пізніше до неї приєднався й чоловік Герман.

Школу Шварцвальд окупантська влада закрила, всі матеріали конфіскувала.

До переживань за ситуацію у рідній країні, та й Європі загалом, переживань за долю своєї школи та її учнів, Євгенії додалися переживання ще й за власне здоров’я. Вона почала смертельну боротьбу із раком.

7 серпня 1940 року серце Євгенії Шварцвальд зупинилося. Її поховано на цвинтарі в Цюриху поруч з чоловіком.

Ілюстрації: jwa.org; wikipedia.org; diepresse.com; europeana.eu; forbiddenmusic.org; oesterreich100.at diepresse.com; zhdk.ch; bukgalstrasse.com