Чернівці для світу «запалили» багато «зірок» в літературі, музиці, науці. Видатні й легендарні сьогодні постаті зайняли свої гідні місця на світовому Олімпі визнання і шани.
Та багато «зірок» свого часу приїхали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.
Оскар Ленц
Географ, геолог і мандрівник, який одним з перших європейців розвідував незнані досі території найбільшої пустелі в світі – Сахари.
Він першим з європейських дослідників промандрував через Південно-Західну Сахару. Йому також одному з небагатьох вдалося перетнути Африку із Заходу на Схід, хоча ця мандрівка була й вимушеною. Африканський континент для німецького дослідника став чи не другою домівкою.
Ненадовго домівкою для Оскара Ленца стали й Чернівці. Поміж своїми експедиціями він у столиці Буковини займав посаду ординарного професора географії.
Видатний мандрівник народився 13 квітня 1848 року в Ляйпціґу. Там же закінчив гімназію. З 1866 року вивчав у Ляйпцізькому університеті мінералогію та геологію. Опісля подався до столиці Австро-Угорської імперії працювати приватним вчителем. Вже за два роки вступив до Імперської Геологічної Служби. Проводив картографічні описи південних і східних районів імперії.
У 1874 році 26-літній дослідник відправився у свою першу експедицію до Африки. Разом з німецьким товариством вивчення екваторіальної Африки він відправився до Габона. Працював в околиці річки Огаве. Три роки тривала його подорож, однак через хворобу довелося припинити дослідження й повернутися з африканського континенту додому.
З 1877 по 1879 рік брав участь в геологічних розвідках у Східній Галичині, а саме в Стрию, Станиславові (нині Івано-Франківськ), Болевичі тощо. Тоді Геологічна служба провела важливі розкопки, виявивши прадавні поселення поблизу Станиславіва.
1879 рік став початком однієї з найважливіших експедицій Ленца. Дослідник вирушив у подорож від Марокко до Сенегалу через вкрай негостинні піски Сахари. Метою експедиції були геологічні дослідження, особливо цікавили науковців залежні залізної руди на північному заході Африки.
Тоді витали не найсприятливіші політичні й міжетнічні настрої на африканських землях. Тому Оскару Ленцу довелося вдатися до хитрощів, аби безперешкодно продовжувати свою подорож і дослідження. Він переодягнувся в турецького лікаря й першим з європейців промандрував через маловідомі райони гір Атласу, Західну Сахару й дістався міста Тімбукту, а звідти до портового міста Сен-Луі на узбережжі Атлантики.
Після повернення з експедиції повернувся до Імперського геологічного інституту й працював переважно над отриманими результатами досліджень. Тоді ж взявся редагувати щомісячний журнал «Aus allen Welttheilen».
7 березня 1885 року отримав посаду ординарного професора географії в Чернівецькому університеті. Проте в столиці Буковини дослідник не затримався, адже майже одразу отримав пропозицію на керування експедицією до новоствореної держави Конго. Основною метою мандрівки була спроба досягти верхньої частини річки Конго й отримати відомості про існування північного вододолу.
Окрім того ще однією метою було зʼясування умов торгівлі у новій державі.
Проте різні несприятливі обставини, зокрема, й відсутність достатньо великої військової охорони, призвели до того, що першопочаткова експедиція зазнала невдачі. Але дослідник вирішив не вертати назад й одразу сформував нову експедиційну мету – пройти від гирла Конго до гирла річки Замбезі. Таким чином Ленц наважився на перехід через весь африканський континент із заходу на схід.
Оновлена мандрівка йому вдалася. З допомогою й підтримкою місцевих авторитетів та першопрохідців Оскар Ленц дістався 13 грудня 1886 року Індійського океану.
Повернувшись до Австро-Угорщини, мандрівник продовжив наукову та педагогічну роботу. Викладав у Празькому університеті, Інституті географії. На заслужений відпочинок пішов у 1909 року.
Помер видатний африканіст і мандрівник 2 березня 1925 року в місті Зоос, неподалік Бадена.
Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.
Ілюстрації - wikipedia.org; geschichtewiki.wien.gv.at; austria-forum.org; zvab.com
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами