Чернівці для світу «запалили» багато «зірок» в літературі, музиці, науці. Видатні й легендарні сьогодні постаті зайняли свої гідні місця на світовому Олімпі визнання і шани.
Та багато «зірок» свого часу приїхали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.
Оскар Ленц
Географ, геолог і мандрівник, який одним з перших європейців розвідував незнані досі території найбільшої пустелі в світі – Сахари.
Він першим з європейських дослідників промандрував через Південно-Західну Сахару. Йому також одному з небагатьох вдалося перетнути Африку із Заходу на Схід, хоча ця мандрівка була й вимушеною. Африканський континент для німецького дослідника став чи не другою домівкою.

Ненадовго домівкою для Оскара Ленца стали й Чернівці. Поміж своїми експедиціями він у столиці Буковини займав посаду ординарного професора географії.
Видатний мандрівник народився 13 квітня 1848 року в Ляйпціґу. Там же закінчив гімназію. З 1866 року вивчав у Ляйпцізькому університеті мінералогію та геологію. Опісля подався до столиці Австро-Угорської імперії працювати приватним вчителем. Вже за два роки вступив до Імперської Геологічної Служби. Проводив картографічні описи південних і східних районів імперії.
У 1874 році 26-літній дослідник відправився у свою першу експедицію до Африки. Разом з німецьким товариством вивчення екваторіальної Африки він відправився до Габона. Працював в околиці річки Огаве. Три роки тривала його подорож, однак через хворобу довелося припинити дослідження й повернутися з африканського континенту додому.
%20(1).w800.jpg)
З 1877 по 1879 рік брав участь в геологічних розвідках у Східній Галичині, а саме в Стрию, Станиславові (нині Івано-Франківськ), Болевичі тощо. Тоді Геологічна служба провела важливі розкопки, виявивши прадавні поселення поблизу Станиславіва.
1879 рік став початком однієї з найважливіших експедицій Ленца. Дослідник вирушив у подорож від Марокко до Сенегалу через вкрай негостинні піски Сахари. Метою експедиції були геологічні дослідження, особливо цікавили науковців залежні залізної руди на північному заході Африки.
.w800.jpg)
Тоді витали не найсприятливіші політичні й міжетнічні настрої на африканських землях. Тому Оскару Ленцу довелося вдатися до хитрощів, аби безперешкодно продовжувати свою подорож і дослідження. Він переодягнувся в турецького лікаря й першим з європейців промандрував через маловідомі райони гір Атласу, Західну Сахару й дістався міста Тімбукту, а звідти до портового міста Сен-Луі на узбережжі Атлантики.
Після повернення з експедиції повернувся до Імперського геологічного інституту й працював переважно над отриманими результатами досліджень. Тоді ж взявся редагувати щомісячний журнал «Aus allen Welttheilen».

7 березня 1885 року отримав посаду ординарного професора географії в Чернівецькому університеті. Проте в столиці Буковини дослідник не затримався, адже майже одразу отримав пропозицію на керування експедицією до новоствореної держави Конго. Основною метою мандрівки була спроба досягти верхньої частини річки Конго й отримати відомості про існування північного вододолу.
Окрім того ще однією метою було зʼясування умов торгівлі у новій державі.

Проте різні несприятливі обставини, зокрема, й відсутність достатньо великої військової охорони, призвели до того, що першопочаткова експедиція зазнала невдачі. Але дослідник вирішив не вертати назад й одразу сформував нову експедиційну мету – пройти від гирла Конго до гирла річки Замбезі. Таким чином Ленц наважився на перехід через весь африканський континент із заходу на схід.
Оновлена мандрівка йому вдалася. З допомогою й підтримкою місцевих авторитетів та першопрохідців Оскар Ленц дістався 13 грудня 1886 року Індійського океану.

Повернувшись до Австро-Угорщини, мандрівник продовжив наукову та педагогічну роботу. Викладав у Празькому університеті, Інституті географії. На заслужений відпочинок пішов у 1909 року.
Помер видатний африканіст і мандрівник 2 березня 1925 року в місті Зоос, неподалік Бадена.
Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.

Ілюстрації - wikipedia.org; geschichtewiki.wien.gv.at; austria-forum.org; zvab.com
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами
