Роберт фон Ленденфельд: всесвітньовідомий дослідник та мандрівник жив і працював у Чернівцях

Видатні й легендарні сьогодні постаті зайняли свої гідні місця на світовому Олімпі визнання і шани.

Та багато «зірок» свого часу приїхали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.

Розпочинаємо нову добірку розповідей про Геніїв, які волею долі прибули в Чернівці й назавжди залишили свій творчий слід у місті над Прутом.

Роберт фон Ленденфельд

Він був мандрівником, дослідником, першовідкривачем, альпіністом, зоологом, океанологом, картографом, геологом.

Цей науковець був настільки потужним свого часу дослідником, що сьогодні диву даєшся, чому в Чернівцях, місті, в якому він написав свої ключові праці й захистив професорську ступінь, про нього майже нічого не відомо. Лише в Природничому музеї, значна частина експонатів якого зʼявилася саме завдяки Ленденфельду, висить стенд з його біографією та фотографією.

Почнемо здалека, чи, краще сказати, звисока. Багатьом відома найвища вершина Австралії – гора Косцюшко. Але не всім відома ще одна вершина, майже така ж висока – Таунсенд. Різниця між ними в два десятки метрів висоти. От саме цей дослідник і альпініст Ленденфельд свого часу довів, що первинно названа гора Косцюшко є нижчою за Таунсенд. До слова, пізніше, щоб не применшувати значимість вже знаної гори, австралійська влада вирішила просто поміняти назви гір місцями. І нижча Косцюшко стала Таунсендом. А Таунсенд, висоту якої Ленденфельд встановив, почали називати Косцюшко.

В пошуках пригод та нових відкриттів, у 1881 році Ленденфельд відправився до далекої Австралії. Тоді цей континент залишався ще мало вивченим, і молодий науковець з головою пірнув у дослідження Terra Australis.

Під час експедицій Роберт фон Ленденфельд провів картографічний опис Південних Альп у Новій Зеландії та Австралійських Альп. Він був вправним альпіністом, (доречі, перше своє сходження здійснив у 6-річному віці на гору Шварце Ванд у австрійських Альпах), тому сходження на вершини й мандрівки в горах йому давалися досить легко.

У 1884-1885 роках Ленденфельд досліджував гору Косцюшко і навколишні вершини. Саме він наважився найвищу вершину Австралії, яку в 1840 році відкрив польський дослідник Паул Едмунд Стшелецкій й іменував у честь видатного польського повстанця Тадеуша Косцюшка, назвати нижчою за сусідню гору, яка спершу мала назву Пік Мюллера, а потім, завдяки Ленденфельду, отримала назву Таунсенд.  За його вимірами, Таунсенд вищий на 20 метрів за Косцюшко.

До слова, керівництво Нового Південного Вельсу вирішило залишити назву найвищої вершини австралійського континенту Косцюшко. Для цього назви гір поміняли місцями.

За високогірні досягнення імʼям Роберта фон Ленденфельда названа шоста вершина Нової Зеландії (3194 м) та гірська сідловина на Тасманії.

Цікаво, що в той же час, коли Ленденфельд блукав горами Австралії та Нової Зеландії, на південному континенті перебував видатний вчений антрополог Микола Миклухо-Маклай. Науковці активно листувалися. І Роберт навіть виявив бажання працювати на заснованій Миклухо-Маклаєм Біологічній станції в Уотсон-Бей.

Першовідкриття Ленденфельд здійснював не лише в картографії, але й зоології та океанології. Він вивчав морських безхребетних, глибоководних риб, корали Великого Барʼєрного Рифу, а також деякі види тварин, зокрема, качконосів та єхидн. Він першим почав вивчати світіння глибоководних риб.

Після активних австралійських мандрів науковець у 1886 році повернувся до Європи. Спершу працював асистентом в Університетському коледжі Лондона, а згодом перебрався до Інсбрука, де отримав посаду доцента на кафедрі зоології тамтешнього університету.

У 1892 році перевівся до Чернівецького університету на посаду ад’юнкт-професора. Заразом йому довірили керівництво Зоологічного інституту при філософському факультеті (тоді знаходився у другому корпусі університету).

Ленденфельд із завзяттям взявся впорядковувати колекцію місцевого музею. Він провів тут інвентаризацію, реорганізував колекцію. І поповнив її новими унікальними експонатами. Молодий науковець всіляко намагався покращити умови в музеї. Він звертався до керівництва університету, та навіть надсилав листи до Міністерства культури і просвіти з клопотанням на закупівлю нового обладнання, меблів, препаратів. Не маючи асистентів, йому доводилося виготовляти наочні анатомічні препарати самотужки, або ж просити допомоги у своїх студентів.

З Чернівців Роберта Ленденфельда у 1897 році запросили до Праги. В університеті Карла-Фердинанда він обійняв посаду професора, а також директора Зоологічного інституту. Карлів університет був одним з найпрестижніших на той час у Європі, там викладали Альберт Айнштайн, Ернст Мах, Моріс Вінтерніц, Томаш Масарик та інші світочі науки.

У 1912 році досліднику і мандрівникові Роберту фон Ленденфельду довірили керувати Німецьким університетом. За рік потому, 3 липня, він відійшов у вічність. Спочинок невтомний шукач пригод знайшов у столиці Чехії.

В честь науковця було названо цілий рід морських губок, Lendenfeldia, а також декілька їхніх видів.

Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.