Відомий на весь світ ботанік заклав у Чернівцях Ботанічний сад

Чернівці для світу «запалили» багато «зірок» в літературі, музиці, науці. Видатні й легендарні сьогодні постаті зайняли свої гідні місця на світовому Олімпі визнання і шани.

Та багато «зірок» свого часу приїхали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.

Едуард Тангл

Ботанік, фармакогнолог

Світ завдячує цьому науковцю відкриттями плазмодесмати, міжклітинних звʼязків у рослин. Чернівці завдячують йому появою Ботанічного саду.

Половину свого життя Тангл провів у Чернівцях. Тут він проводив ботанічні дослідження, тут він заклав Ботанічний сад і створив Ботанічний інститут. А під кінець життя він полишив науку задля музики.

Едуард Тангл народився 20 березня 1848 року у Львові. Ще під час шкільного навчання він мав дві пристрасті – музику й ботаніку. Любов до рослин успадкував від батька, вихідця з Вольфсбурга, що в австрійській Карінтії. І ця любов переважила в життєвому виборі.

У 1865 році вступив до Львівського університету, де ґрунтовно почав вивчати ботаніку. Пізніше, коли в Тангла зʼявився мікроскоп, він зацікавився анатомією рослин.

По завершенні Львівського університету отримав ступінь доктора філософії з ботаніки. За рік пройшов габілітацію й дістав право стати доцентом.

До 1876 року працював у альма-матер на посаді приват-доцента. Займався вивченням будови рослин.

1876 року йому запропонували посаду екстраординарного професора в новоствореному в Австрійській імперії університеті. 23 липня він вже числився у штаті університету.

У Чернівцях молодого ботаніка окрім практичних й лекційних занять навантажили ще й створенням Ботанічного саду й Ботанічного інституту. І він створив. І став першим директором цих двох інститутцій.

У перші ж роки створення саду Тангл взявся до роботи активно й цілеспрямовано. За його керівництва були збудовані оранжереї, адміністративний корпус, в якому розмістили квартиру інспектора саду, лекційна зала із робочою аудиторією для проведення занять й кімнатою для помічника, а також будиночок для сторожа та господарські будівлі.

У 1878 році науковець домігся придбання гербарію. А за рік закупили спеціальне обладнання.

Тоді в Ботанічному саду займалися вивченням переважно флори Карпат. Тут висаджували аборигенні види рослин, їх розміщували на карпатській гірці, на альпінарії, в басейні та на партерних газонах.

Також сюди привозили саджанці з інтродукційного розсадника в Мускау, який вже тоді був одним з найбільших ландшафтних парків Австро-Угорської Імперії. Саме тоді в чернівецькому Ботсаду зʼявилося тюльпанове дерево, болотний кипарис, софори японські, деякі види катальп, модрин, дубів, ясенів тощо.

А з 1890 року, коли Ботанічний сад став уже повноцінним науковим центром, почався активний обмін саджанцями з іншими ботанічними садами в Європі.

Едуард Тангл, працюючи над розвитком флористичної оази в Чернівцях, не полишав і наукових досліджень.

У 1880 році науковець опублікував серію досліджень цитоплазматичних зв'язків між клітинами ендосперми деяких насіння. Цим же змінив доти всталену концепцію рослинної сутності і заробив собі місце в пантеоні видатних ботаніків.

Описані Танглом звʼязки у всіх класах рослин пізніше, в 1901 році, дослідник рослинної анатомії Страсбургер назвав «плазмодесматами». Але тільки з появою електронної мікроскопії вдалося повністю підтвердити й більш ґрунтовно простежити природу міжклітинних зв'язків.

Основною функцією плазмодесм є забезпечення спілкування і транспорту між клітинами. Якщо б їх не було, то клітини були б ізольовані одна від одної мертвими клітинними стінками. Через те, що майже всі рослинні клітини з'єднані таким чином, їхні цитоплазми складають один неперервний симпласт.

Після появи результатів досліджень Едуарда Тангла запросили стати членом трьох поважних у науковому світі товариств: Німецького Ботанічного Товариства (Берлін), Королівської Німецької Академії Дослідження Природи (Галле), Зоолого-Ботанічного Товариства (Відень).

Важка робота над створенням саду, виснажливі дослідження й напруження від споглядання клітин в мікроскоп підірвали здоровʼя Едуарда Тангла. Почалися проблеми із зором. І з 1886 року він поступово полишив роботу з мікроскопом, а згодом віддалився і від самої наукової роботи. Жодної наукової праці аж до смерті  більше не написав.

Проте він продовжував читати лекції студентам в університеті, продовжував керувати Ботанічним садом й інститутом. Хоча все більшої уваги почав приділяти заняттям музики. Ось тій другій пристрасті, яка колись в юності поступилася любові до рослин.

Помер дослідник 9 липня 1905 року. Похований у Чернівцях.

Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.

Ілюстрації - thefotosgratis.eu; bazhum.muzhp.pl; Edward Turkiewicz. Facebook; Максим Козменко, ІА АСС