Чернівці для світу «запалили» багато «зірок» в літературі, музиці, науці. Видатні й легендарні сьогодні постаті зайняли свої гідні місця на світовому Олімпі визнання і шани.
Та багато «зірок» свого часу приїхали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.
Віктор Конрад
Сейсмолог, метеоролог, геофізик.
Віктор Конрад був одним з перших дослідників землетрусів у світі. Коли йому, молодому науковцю, в 1904 році довірили керувати відділом сейсмічного моніторингу при Сейсмологічній службі Австрії, він приклав усіх зусиль, щоб наука не лише описувала явище землетрусів, але й почала розуміти причини їхнього виникнення. А розуміння суті може допомогти уникнути небажаних наслідків.
Читати ще: Роберт фон Ленденфельд: всесвітньовідомий дослідник та мандрівник жив і працював у Чернівцях
Досліджуючи різні шари земної кори та швидкість проходження сейсмічних хвиль у них, Конрад зауважив на границю між двома шарами, а саме гранітним та базальтовим. І на цій границі відбувається ривок швидкості проходу сейсмічної активності (з 6 км/с до 6,6 км/с). Знаходиться ця межа на глибині 10-12 км. Згодом віднайдену межу назвали в честь першовідкривача, Віктора Конрада.
Віктор Конрад народився 25 серпня 1876 року в передмісті Відня. Навчався у Віденському університеті, студіюючи біологію. Але його вчитель, фізіолог Зіґмунд Екснер, запримітив у студента тягу до практичної та експериментальної науки. І запропонував йому взятися за фізику. Це стало доленосним рішенням для молодого Віктора.
У 1900 році отримав докторську ступінь за дослідження атмосферної електрики. З 1901 року почав працювати університетським асистентом у Центральному інституті метеорології та геодинаміки. Впродовж трьох років він працював переважно на високогірній обсерваторії в Зоннбліку в Альпах.
Коли в 1904 році була створена Сейсмологічна служба Австрії, Конраду запропонували очолити відділ сейсмічного моніторингу. В його обовʼязках було стежити за землетрусами по всій країні.
До Чернівців Віктор Конрад приїхав у 1910 році. 34-річного науковця закликали до наймолодшого в імперії університету очолити новостворену кафедру космічної фізики.
Окрім керування кафедрою та викладання (Конрад читав курси «Фізика Землі» та «Принципи астрономії») дослідник взявся до організації метеорологічної обсерваторії. Для вивчення й слідкування за погодними умовами науковець вимагав лише найкращих приладів. Він постійно клопотав перед керівництвом університету й краю, щоб виділили додаткові кошти на закупівлю обладнання. І науковцю таки вдавалося отримати гроші, за які він винайняв приміщення для потреб кафедри, а також купив чимало нових приладів, зокрема й для вивчення землетрусів.
Він придбав один з найпрогресивніших на той час механізмів для стеження за землетрусами – сейсмограф Майнка. Його, доречі, можна побачити й сьогодні в геофізичній обсерваторії Чернівецького національного університету.
В Чернівцях Конрад також використовував власний сейсмограф, який він сконструював для відстеження більш потужних землетрусів, ніж ті, які відбувалися в прикарпатському регіоні.
Окрім погоди під землею Віктора Конрада цікавила й погода на землі. Із початком Першої світової війни науковець не полишив своєї роботи, навпаки, розпочав масштабний проект із створення низки метеорологічних станцій по всьому Балканському півострові. Певний час він навіть керував Бєлградською метеорологічною та астрономічною обсерваторією.
Заснована Віктором Конрадом метеообсерваторія в Чернівцях стала важливою ланкою в системі стеження за погодою в Австрійській імперії. Та й взагалі дослідника можна вважати першим кліматологом Буковини, адже досі люди переважно спостерігали за погодою, а не вивчали її.
Із завершенням війни науковець не зміг порозумітися з новою владою та новим керівництвом університету, який був румунізований. І вже в липні 1919 року змушений був полишити все і поїхати геть звідси. Він навіть речі свої покинув.
Повернувшись до Відня, зайняв своє попереднє місце роботи в Центральному інституті метеорології. Пізніше став професором у Віденському університеті.
З часу виїзду з Чернівців Віктор Конрад зосередився на вивченні будови земної кори та сейсмічних хвиль. Після землетрусу в 1923 році в Австрії він написав працю «Laufzeitkurven des Tauernbebens vom 28. November 1923», в які дослідив рух Р-хвиль і припустив наявність двох шарів у земній корі. А межа між ними згодом була названа «поверхнею Конрада» («Conrad discontinuity»).
Громадянська війна в Австрії перервала дослідницьку діяльність Конрада. Він став жертвою політичної дискримінації. У 1934 році його, учасника Соціал-демократичної робітничої партії, відправили у неоплачувану відпустку, а в 1936 році – пішов «на пенсію». За два роки Віктор Конрад емігрував до Сполучених Штатів, так як Австрію анексувала нацистська Німеччина.
За океаном науковий інтерес Конрада отримав друге дихання. Він розпочав карʼєру американськими університетами. Пенсильванський, Нью-йоркський, Чікагський університети, Каліфорнійський технічний інститут, а з 1944 року – Гарвардський університет стали його місцем роботи.
На заслужений відпочинок всесвітньовідомий науковець пішов у 1951 році.
25 квітня 1962 року Віктора Конрада не стало. Похований у Кембріджі. Свої кошти вчений заповів Центральному інституту метеорології та геодинаміки, які ті використав для створення Сейсмологічної обсерваторії Віктора Конрада.
Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.
Ілюстрації - conrad-observatory.at; zamg.ac.at; researchgate.net; oldthing.de; versii.cv.ua
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами