Чернівці для світу «запалили» багато «зірок» в літературі, музиці, науці. Видатні й легендарні сьогодні постаті зайняли свої гідні місця на світовому Олімпі визнання і шани.
Та багато «зірок» свого часу приїхали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.
Адольф Ленц
Правознавець, криміналіст
Творець кримінальної біології та засновник Кримінально-біологічного товариства в Австрії. Сім років свого життя присвятив університету в Чернівцях, де прививав у студентів цікавість до криміналістики та навчав карного права.
Адольф Ленц народився 17 січня 1868 року у столиці Австро-Угорської імперії, Відні. Навчався у у Віденському університеті, де в 1891 році отримав ступінь доктора права. Габілітацію ж пройшов у 1894 році.
Й одразу приступив до наукової та педагогічної роботи.
У 1900 році 34-річному Ленцу довірили керувати юридичним факультетом Фрайбурзького університету. Рік пропрацював на цій посаді.
Адольф Ленц
І вже в 1902 році переїхав до Чернівців, щоб працювати ординарним професором австрійського карного права і карного процесу в місцевому університеті.
Ганс Ґросс
Цікаво, що Ленц фактично зайняв місце свого старшого колеги по криміналістиці, людини, яку вважають «батьком кримінальної науки», прообразом літературного персонажу Шерлока Холмса, Ганса Ґросса. Останній пропрацював у Чернівецькому університеті 4 роки і саме тут отримав свою академічну ступінь.
На юридичному факультеті Адольф Ленц взявся викладати низку правознавчих та кримінологічних дисциплін. Зокрема, він читав студентам курси Австрійського карного права, Тюрмознавства, Історії філософії права, Австрійського карно-процесуального права. Семінари читав з Кримінального права.
Окрім викладацької діяльності був ще й членом державної судової екзаменаційної комісії. І був активним учасником юридико-державознавчого товариства в Чернівцях.
До слова, жив науковець неподалік юридичного факультету, по вулиці Університетські, 24.
Вже за рік по приїзду в Чернівці Ленц став деканом правознавчого факультету.
У 1909 році йому Адольфу Ленцу запропонували посаду професора в Ґрацькому університеті. Пропозицію він прийняв і полишив Чернівці.
Цікаво, що Ленц був одним із тих професорів, які підтримали кандидатуру 28-річного Йозефа Шумпетера й запропонували в своїй доповіді до міністра освіти Автро-Угорської імперії його на посаду професора Ґрацького університету. До цього часу Шумпетер працював у Чернівецькому університеті, як і трьома роками раніше Ленц.
Після смерті колеги-криміналіста Ганса Ґросса у 1915 році Адольф Ленц перейняв на себе обов’язок підтримки криміналістичного музею в Ґраці. Йому вдалося не лише втримати його в непростий для Австрії період, але й навіть збільшити музейну колекції.
У 1922 й по 1923 рік був обраним ректором університету в Ґраці.
Адольф Ленц був неабияким фахівцем у сфері ювенального карного права. Свої знання та практичні дослідження науковець систематизував й видав у книзі «Основи кримінальної біології», яка вийшла у світ 1927 року. А ще кримінолог згуртував навколо себе й навколо свого наукового зацікавлення провідних фахівців карної справи того часу. І того ж року йому вдалося створити «Товариство кримінальної біології» й стати його першим головою.
Науковець розпочав ґрунтовне дослідження особистості злочинців, зокрема, вбивць, за допомогою психологічних методів. На думку дослідника, біологічний підхід дозволяє побачити в злочині психофізичний феномен.
«А це означає, що духовне життя розглядається тут не побічно, як у кримінальній психології, а в ії тісній єдності з тілесним життям… Кримінальна біологія – це логічно впорядковане (систематизоване) вчення про особистість злочинця і про його злочин як про індивідуальне переживання…», - писав Ленц.
Дослідник вважав, що за допомогою «інтуїтивного погляду» можна безпосередньо зрозуміти особистість злочинців. Такий ірраціонально-емпатичний метод він доповнив вимірюванням тіла. На основі конституційної біології Ернста Кречмера він спробував знайти взаємозв’язок певних форм темпераменту із певними типами тіла.
Метод Ленца був оригінальним, але недосконалим. Адже, базуючись на біологічних особливостях тілобудови, люди вже підпадали, на думку кримінолога, під категорію небезпечних. Це могло призвести до того, що винуватці злочину підпадали під кару не лише за протиправні вчинки, але й за те, що вони такі є фізіологічно.
Однак винайдений Ленцом метод дав поштовх для нового розвитку карної справи.
Окрім наукової діяльності Адольф Ленц займався й політикою. Він був членом Heimwehren і, починаючи з 1934 року, був представником науки в Федеральній культурній раді.
Вчений виступав проти панівного тоді націонал-соціалізму, а тому після 1938 року його політичний і науковий вплив зменшився. А після Другої світової війни, хоча й залишався почесним головою «Кримінального біологічного товариства», фактично не з’являвся ні в науковому, ні в політичному світі.
Помер науковець 28 жовтня 1959 року у Відні.
Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.
Ілюстрації – oldlib.nlu.edu.ua; yvu.com.ua; criminallawdep.chnu.edu.ua; museen.thueringen.de; booklooker.de
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами