Видатний математик Леопольд Ґеґенбауер саме у Чернівцях знайшов своє кохання

Чернівці для світу «запалили» багато «зірок» в літературі, музиці, науці. Видатні й легендарні сьогодні постаті зайняли свої гідні місця на світовому Олімпі визнання і шани.

Та багато «зірок» свого часу приїхали до Чернівців, щоб «запалити» цей край своєю творчістю, роботою, натхненням. Вони – світочі науки і культури, вони – творці світу, в якому ми живемо сьогодні.

Леопольд Ґеґенбауер

Математик

Він увійшов до плеяди видатних алгебраїстів завдяки своїм дослідженням поліномів. В історію Чернівців Леопольд Ґеґенбауер увійшов завдяки праці в університеті. Він був першим професором математики в щойно створеному університеті.

А ще в Чернівцях видатний математик знайшов своє кохання.

Леопольд Бернгард Ґеґенбауер народився 2 лютого 1849 року в Аспергофені, що в Нижній Австрії. Початкову освіту отримав у католицькій гімназії в місті Кернсі-на-Дунаї, а вищу – у Віденському університеті. Спершу юнак взявся вивчати мови, зокрема, санскрит. Однак вже за рік полишив мовні студії та взявся за штудіювання математики й фізики.

По завершенні навчання у 1869 році здав екзамен на вчителя і чотири роки викладав математику в різних гімназіях Австрії.

Новим поштовхом до розвитку математичних задатків стало навчання у Берліні. Тоді в ньому діяла потужна математична школа. І Ґеґенбауер став одним з перших австрійців, якому дісталася стипендія на навчання в Берлінському університеті.

Там він студіював математику у таких фахівців як Карла Вейерштрасса, Леопольда Кронекера, відвідував лекції Ернста Едуарда Куммера та Германа Гельмгольца. Вейерштрасс зі своєю аналітичною математикою й Кронекер з теорією чисел справили на молодого науковця значний вплив у подальших пошуках та навчанні.

У 1875 році Леопольд Ґеґенбауер отримав докторську ступінь з математики. У своїй дисертаційній роботі він досліджував ультрасферичні многочлени (поліноми) – спеціальну систему многочленів послідовно зростаючих мір. В результаті проведеної роботи один з класів ортогональних поліномів назвали його іменем.

Введені науковцем поліноми відіграють важливу роль у теорії потенціалу та в гармонічному аналізі. Ці поліноми отримані з гіпергеометричних рядів у деяких випадках, коли ряд насправді є кінцевим. Поліноми Ґеґенбауера є рішеннями диференціального рівняння Ґеґенбауера і є узагальненням пов'язаних поліномів Лежандра.

У 1875 році 26-річному математикові запропонували місце професора у Wiener Neustadt. Але Леопольд Ґеґенбауер відмовився, бо тоді ж отримав пропозицію зайняти посаду екстраординарного професора в Чернівецькому університеті. І стати першим професором математики в новому університеті Австро-Угорської імперії. Ще й платню обіцяли вищою, а, отже, науковець нарешті міг зайнятися чистою наукою без обтяжливих думок про заробітки.

В Чернівцях Ґеґенбауер окрім фінансового спокою знайшов ще й сімейний затишок. Тут він одружився з Геленою Шулер фон Ліблой, донькою університетського професора, знаного правника, теолога, а також двічі ректора Чернівецького університету Фрідріха Шулера фон Ліблоя.

Проте від перебування в Чернівцях Леопольд Ґеґенбауер був не дуже задоволеним. Він декілька разів звертався із проханням перевести його до будь-якого іншого університету.

І 1878 року клопотання відомого математика було задоволено. Саме тоді з’явилося вакантне місце в Інсбрукському університеті. Ґеґенбауер зайняв таку ж посаду, як і в Чернівецькому університеті.

До слова, із вдячності до математика і його роботи Чернівецький університет у 1879 році удостоїв Леопольда Ґеґенбауера звання Почесного доктора університету.

В Інсбруку науковець пропрацював до 1893 року. Згодом був запрошений професором математики до Віденського університету, де й пропрацював до кінця життя.

Цікаво, що під час роботи у Відні він навчав математичної науки неперевершеного математика, засновника функціонального аналізу Ганса Гана, який згодом також працював у Чернівецькому університеті.

Математичні інтереси Леопольда Ґеґенбауера були різноманітними. Окрім алгебри він цікавився теорією чисел, теорією функцій і теорією інтеграції.

А ще вчений активно брав участь у страховій галузі, розробляв курс з теорії страхування у Віденському університеті та відстоював ідею створення кафедри актуарних досліджень там же.

У 1901 році через важку нервову хворобу полишив викладання в університеті.

Леопольд Ґеґенбауер помер від інсульту 3 червня 1903 року в Ґрісгюблі, неподалік Відня.

Вони, Генії цього світу, колись приїхали до Чернівців, щоб працювати. І своєю працею вони підняли рівень освіти, науки й культури в місті до європейського й світового рівня. Вони заслуговують на знання й пошану.

Ілюстрації - chegg.com; austria-forum.org; gr-czernowitz.livejournal.com; hal.archives-ouvertes.fr; dml.cz; fmi.org.ua; habsburger.net