Буковинець, який став лордом у Британії. Історична розвідка

Він керував продовольчою місією під час Другої світової війни, він розробляв план виходу з кризи у повоєнній Європі, він очолював впливову газету «The Times», йому, колишньому буковинцю, пожиттєво дали титул лорда в Британії.

Ерік Ролл народився 1 грудня 1907 року в Новоселиці в сім’ї банкіра. Початкову освіту розпочав із сільської школи, він навчався в одному класі з українськими дітками й легко опанував нашу мову. В 1914 році Перша світова війна увірвалася в життя Роллів, перекреслюючи всі плани.

Коли на буковинські землі зайшли російські війська й почали нищити життя й побут окраїни Австро-Угорської імперії, сім’я Роллів переїхала до Відня. Там жив дядько Еріка, який був поважним професором Віденського університету. Він всіляко допомагав своїм рідним пережити важкий час.

По війні Ролли повернулися до Чернівців, які вже стали румунськими. Хлопець відновив навчання, але довелося оволодіти ще й румунську мову, заняття ж велися лише цією, державною, мовою. Отримавши шкільний атестат, Ерік поїхав до Англії. Батьки зробили все, аби їхній син здобув найкращу освіту в одному із взірцевих університетів Європи. Ролл вступив до Бірмінґенського університету.

Окрім поглинання азів економічної науки, Ерік займався акторством, журналістикою, писав критичні нариси. І навіть переміг в змаганнях з бальних танців.

Університет завершив дисертацією. А згодом і видав свою першу книгу.

Вміння поєднувати різносторонні інтереси неабияк допомагали в житті Ролла. Зокрема, він писав наукові роботи, працюючи тим часом держслужбовцем. Видав у 30-их роках декілька успішних праць, особливу зацікавленість викликали «Про гроші» й «Історія економічної думки».

У 28 років Ерік Ролл став професором економіки і торгівлі в коледжі міста Галл.

Що вирізняло Ролла з-поміж академічних науковців, то це вміння перетворювати теоретичні ідеї економіки в практичні рекомендації. Він доступною мовою перекладав наукові економічні теорії. І за це швидко здобув авторитет і повагу серед колег-економістів.

У 1934 році одружився з Вініфред Тейлор, з якою прожив довге й насичене життя. В подружжя народилися двоє дівчаток: Джоана й Елізабет.

У кінці 30-их років Еріка запросили до США як учасника програми підтримки Рокфеллерів. Він повинен був їздити американськими університетами й читати лекції, проводити зустрічі.

Але війна знову змінила плани в житті Ролла. Його університетська кар’єра зупинилася. Натомість розпочалася надважлива місія, від якої залежало життя всього королівства. Еріка Ролла призначили керівником Британської Продовольчої Місії. Він, залишаючись в Америці, контролював процеси закупівлі й відправки продовольчих товарів до Великобританії. В часи лихоліття війни питання забезпечення харчами таке ж важливе, як і озброєння армії.

Робота в Продовольчій Місії дозволила економісту отримати необхідний керівничий досвід, вміння вести перемовини міжнародного рівня, дипломатичні навики й зав’язати чимало корисних зв’язків із впливовими людьми світу. Ролл вільно спілкувався декількома європейськими мовами, що спрощувало ведення переговорів з іноземними партнерами.

Після війни Еріку Роллу запропонували низку престижних пропозицій, від яких він відмовився. До слова, не захотів він бути керівником Генерального співтовариства з тарифів і торгівлі в США. Натомість повернувся до Британії, де став держслужбовцем у Міністерстві продовольства.

Війна виснажила й понівечила всі країни світу. Про економічну стабільність, соціальне забезпечення, вихід із кризи тоді саме почали розмірковувати й обговорювати. Розпочався процес виходу світу з проблемної ситуації. Розпочалося творення Плану Маршалла (його представив держсекретаря США Джордж Маршалл) - програми економічної допомоги Європі у повоєнний період.

До розробки цього плану долучили й Еріка Ролла. Зважаючи на його потужний досвід міжнародної економічної дипломатії, критичне мислення, ґрунтовну обізнаність з проблематикою, він став очевидним і логічним вибором у представленні Великобританії на обговоренні Плану Маршала.

Ролл увійшов у четвірку осіб, відповідальних за перший розподіл допомоги серед Організації Європейського Економічного Співробітництва.

У 1952 році Еріка Ролла залучили до економічної роботи в НАТО. Він очолював британську делегацію. Тоді відбувалося творення не лише Північно-Атлантичного Альянсу, але й Європейського Платіжного Союзу, Європейського Співтовариства Вугілля і Сталі. Європа об’єднувалася. І Ролл вбачав у цьому тільки позитив, тому щиро підтримував ідею інтеграції Великої Британії з континентальною Європою.

1953 року його призначили Міністром Агрокультури, Рибальства і Продовольства. Пізніше Ерік Ролл працював директором Міжнародної Цукрової Ради. Він постійно чергував роботу в державних установах, міжнародних асоціаціях і навіть університетських кабінетах.

Так, коли Еріку було 55 років, йому запропонували посаду заступника ректора в Ліверпульському університеті. Однак не встиг він всістися на університетське крісло, як його викликали до Посольства Великобританії в США, аби зайняти посаду там міністра економіки. А згодом він очолив Департамент економічних відносин Британії.

Впродовж наступних 20 років Ерік Ролл був учасником Національної ради економічного розвитку, директором впливової газети «The Times», входив до п’ятірки топ-розробників виходу з нафтової кризи, був головою Ради з розвитку книги, ректором Саутгемптонського університету, директором Банку Англії. Продовжував писати книги, наукові статті.

Еріка Ролла у 1977 році нагородили пожиттєвим титулом Лорда Іпсдену, Графства Оксфордширу. А ще він входив до різноманітних таємних і напівтаємних організацій та орденів.

Помер видатний економіст 30 березня 2005 року на 97 році життя.

Ілюстрації - npg.org.uk; peoples.ru; amazon.com; carloazegliociampi.it; francaisdeletranger.org; gmfus.org; wikipedia.org; hippostcard.com