Мешканці Будинку-корабля, який є однією з головних архітектурних пам’яток Чернівців, регулярно страждають від злив. Як розповіла ІА “АСС” жителька будинку Наталія Кучма, востаннє його реставрували у 2006 році. Тоді відновили фасад та замінили дах.
Разом із тим поміняли водостічні труби. Та раніше труби й лійки були широкого діаметра - близько 20 сантиметрів. А під час реставрації їх зробили майже удвічі вужчими. Зараз вони до 13 сантиметрів у діаметрі.
Через менший діаметр лійки труби почали засмічуватись. Туди потрапляє сухе листя, пісок, вуличний пил, пташине пір’я і навіть мертві птахи.
“Вперше наслідки такої реконструкції ми відчули весною 2009 року. Труби, закріплені на фасаді, як раз над моєю квартирою. Тоді у мене на стелі утворилася величезна пляма. Як згодом з’ясували, це трапилося саме через засмічення лійки.
Річ у тому, що дах має специфічну конструкцію - в нього дуже крутий нахил. Сильний дощ змиває з даху все, що на ньому є, прямо до лійок. А лійки та труби меншого діаметру. Тому дуже швидко засмічуються. Їх потрібно постійно чистити. Якщо цього не робити, вода з брудом заливає горище та затоплює наші помешкання”, - розповідає Наталія Кучма.
Від 2009 року це повторювалося багато разів, внаслідок чого фасад будинку почав темніти, на ньому з’явилися плями та почала відшаровуватися штукатурка.
“Уже 5 років підряд будинок промокає наскрізь в одному і тому ж місці через недбалість, бездіяльність домоуправління та відсутність контролю, - говорить жінка. - Щомісяця я сплачую квартплату в повному обсязі, заборгованості у мене немає. Коли виникали проблеми, я одразу повідомляла в домоуправління. Раніше це був ЖРЕП, зараз ТОВ “Вайт Лаіонс”.
За стільки років нам стало зрозуміло, що до початку дощів у квітні-травні якщо прочистити лійку від накопиченого бруду, можна уникнути промокання стін і перекриття. Коли це робили, то навіть після одного прочищення нічого не протікало майже рік, до наступної весни”, - каже мешканка Будинку-корабля.
Та домуправителі не проводять таких робіт, внаслідок чого дощова вода збирається навколо лійки, а не сходить у водостічну трубу.
Жінка неодноразово зверталася до департаменту ЖКГ, департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, а також відділу охорони культурної спадщини.
Вперше, у червні 2018 року, вона звернулася до департаменту ЖКГ. Отримала відповідь, що через відсутність достатнього бюджетного фінансування капітальний ремонт покрівлі будинку № 25 на вулиці Головній (Будинок-корабель, - авт.) будуть планувати після виділення додаткових коштів на ремонтні роботи.
Після цього пані Наталія зверталася до департаменту містобудівного комплексу, але там їй відповіли, що розв’язання такої проблеми є компетенцією житлово-комунального господарства.
Читайте також: Ремонт вулиці Хотинської: мер Чернівців звернувся до уряду з проханням виділити кошти
Тоді мешканка будинку у серпні того ж року повторно звернулася до ДЖКГ, але отримала таку ж відповідь, як і першого разу.
Але в жовтні 2018 року їй надіслали лист, в якому повідомили, що об’єкт включений до програми капітального будівництва “Комфортне місто”. Відтоді жінка продовжує сподіватися, що реставрацію Будинку-корабля все-таки внесуть до програми. Тим часом, терміни виконання програми спливають наступного року...
До початку карантину на одному зі своїх брифінгів міський голова Олексій Каспрук говорив про те, що на програму співфінансування ремонту будинків в історичній частині міста цьогоріч виділено 10 - 15% від бюджетних заходів.
“Наразі маємо проблему з програмою співфінансування. Минулого року бюджет приймали за моєї відсутності. На співфінансування ремонту житлових будинків не було виділено жодної копійки. В кінці минулого року ми виділили лише на постраждалий від пожежі будинок на вулиці Івана Франка. Цього року заклали невеликі кошти. Скільки могли. Тому що потреб дуже багато. Зокрема, мова про реформу медицини, перед якою сьогодні стоять дуже серйозні виклики. Медичну галузь доводиться дофінансовувати”, - заявляв міський голова.
Водночас мер зазначав, що цьогоріч планували масштабні заходи для підвищення протипожежної безпеки, в першу чергу, в закладах освіти. Що також віднімає значну частину коштів, які могли б піти, зокрема, і на реставрацію будинків в історичній частині міста. Але, якщо порівняти показники останніх 5 років, річне фінансування на цю програму відчутно збільшили.
“Проблема полягає ще в іншому. Не всі люди розуміють, що будинок, який складається з приватних квартир, є спільною власністю тих, хто там проживає. Тому його жителі несуть відповідальність за його стан. Ми готові підтримати. співфінансувати, взяти на себе проектні роботи. Але ресурс обмежений, і ми не відремонтуємо все місто”, - заявив міський голова.
За словами головної архітекторки Чернівців Наталії Хілько, у зв’язку з тим, що зараз відбувається через коронавірус, у бюджеті не буде жодних коштів на програми. До того ж, програма співфінансування є досить складною.
“Спочатку треба зробити проектну документацію, потім визначається кошторис. Після чого - дольова участь мешканців. І лише тоді приступають до реалізації проекту. Тому це часто забирає доволі багато часу”, - каже Наталія Хілько.
На думку головної архітекторки, потрібно подумати над іншою програмою, в рамках якої можна реалізувати цей проект. Але його неможливо буде написати без обстежень. Це складний процес, який вимагає спеціалістів.
“До прикладу, можливо варто замінити лише систему водовідведення, а не весь дах. Або ж поміняти лише балку. Проте й балку замінити в історичному середовищі вкрай важко. Потрібно підібрати відповідну деревину. Технології сучасності відрізняються від тих, що використовували в минулому. Тому потрібно відповідного фахівця - зафіксувати проблему, зробивши технічне заключення. Це платна послуга. Немає такого чиновника, який займається подібним. А відтак, можна формувати кошторис і виділяти бюджетні кошти на ремонт. Тому людям можна тільки поспівчувати. Імовірніше за все, їм доведеться докластися до реставрації будинку, в якому вони мешкають”, - каже Наталія Хілько.
Водночас заступник директора департаменту ЖКГ Олег Пилип’як розповідає, що нещодавно жителі будинку знову зверталися з проханням прочистити водостічні труби. На звернення відреагували й управлінська компанія після цього прозвітувала про виконані роботи.
Проте, як розповіла Наталія Кучма, ці роботи в них провели вже після дощів, які вчергове “затопили” помешкання. Тож жителям будинку так і доведеться потерпати від злив, доки не вдасться провести реставрацію будинку, замінивши, бодай водостічні труби.
За словами Олега Пилип’яка, комунальники будуть проводить ремонтні роботи в будинках історичної частини міста цьогоріч. Проте, ситуація з пандемією внесла свої корективи. Наразі цю статтю видатків зменшили. Тому з об’єктів, на яких планували проводити роботи, формуватимуть чергу.
Відтак, до кінця року роботи розпочнуть лише на об’єктах, які визначать першочерговими.
Автор: Олександр ЮХИМЕЦЬ
Дивіться нас на YouTube
Від редакції:
Підтримайте якісну журналістику!
Інформаційне агентство АСС - це незалежна медійна платформа, яка працює об`єктивно, оперативно та точно. Вже 5 років ми подаємо нашим читачам лише якісні та перевірені новини. Втім, через кризу та карантин, наші рекламні доходи відчутно зменшились! Відтепер ви можете допомогти нам не лише лайком чи репостом, а й донатом.
Кожен донат - ваша підтримка нашої роботи!
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
мера на місцевих виборах восени).