Винахідник феромонів та тесту на вагітність – чернівецький лікар Яків Кіршенблат

Яків Кіршенблат народився 23 липня 1912 у Тифлісі (Грузія). Відомий український ентомолог, паразитолог, ендокринолог, фізіолог, пише Медіа агентство АСС. Працював завідувачем кафедри фізіології людини Буковинського державного медичного університету (БДМУ).

Зараз родина Кіршенблатів – це династія лікарів у чотирьох поколіннях. У Чернівцях працює його син Володимир Кіршенблат – медичний директор КНП «Центральна міська клінічна лікарня» м. Чернівці.

Отримуйте новини в Telegram

«Мій тато прокидався о 5 ранку, на роботу приходив майже о 7 годині. Працював і о 15 годині приходив додому пообідати. Спав 40 хвилин і знову ішов працювати до 20 години. Потім вдома дивився і читав новини, лягав близько 9 вечора. Такий мав режим. Я бачу, що теж маю дуже схожий графік. Я виріс у сім’ї, де завжди тема медицини була на слуху. Гості, академіки, професори, лікарі – всі завжди відвідували батька і проводили дискусії. Бібліотека вдома велика. Тому стати кимось іншим, як не лікарем, у мене не було шансу», - розповідає Володимир Кіршенблат.Коли батько закінчив школу, то мріяв стати вченим – продовжує син Володимир. Втім студента з нього не вийшло – був занадто юний. Тому довелось підпрацьовувати вантажником у порту у Ленінграді і вільно відвідувати лекції на біологічному факультеті.

Та вже у 20 років Яків Кіршенблат одержав диплом про вищу освіту і пішов науковим співробітником фізіологічної лабораторії Всесоюзного інституту тваринництва.

Під час війни він з першого і до останнього дня був на фронті як медик-доброволець.

«По закінченню війни він працював старшим науковим співробітником Інституту акушерства і гінекології Академії медичних наук СРСР, став доктором біологічних наук. Якраз там він відкрив кабінет ендокринології, це між іншим – перший в СРСР. Він розробив гормональну діагностику вагітності на 7-14 тижнях. Ідея і розроблена методика знайшли застосування не в акушерстві, а у рибництві для штучного розведення осетрових та костистих риб. Це перший у світі був так званий «тест на вагітність», говорячи сучасною мовою. Реакція Кіршенблата-Гербільського (реакція ендокринних залоз в’юнів на сечу вагітної жінки)», - продовжує Володимир Кіршенблат.

«Справа ленінградських лікарів» зруйнувала подальший розвиток і кар’єру лікаря. За словами сина, батько 9 місяців просидів на валізах, очікуючи, що його арештують. Але обійшлося - Сталін помер, і батька відновили на роботі. Проте місце праці вдалося знайти аж у Чернівцях.

Яків Кіршенблат очолював кафедру нормальної фізіології Чернівецького медичного інституту (нині – Буковинського державного медичного університету).

«У 1957 році він розробив теорію телергонів, яку потім назвали теорією запахів. Нам це відомо як феромони. Але винахід приписують німецьким вченим-ентомологам Карлсону та Лушеру в 1959 році. Вони ще й запентували відкриття. Але першим був батько. Міг мати Нобелівську премію. Але СРСР блокували будь-яку ініціативу науковців. Стежили, не випускали закордон. Телергонологія пояснює принципи, за якими живуть комахи, ссавці. Батько відкрив хімічні засоби взаємодії тварин й одразу ж зрозумів, які колосальні можливості має новий напрямок у науці. Феромони можуть як приваблювати так і відлякувати. За допомогою телергонів можна, наприклад, відлякувати шкідників полів, і тоді не доведеться використовувати пестициди й інсектициди», - розповідає Володимир Кіршенблат.

Щоправда, наукова стаття про телергони вийшла друком у британському науковому журналі Nature за рік до відкриття німецькими вченими – що свідчить про лідерство Яківа Кіршенблата у вивченні цього явища.

У Чернівцях слухати його лекції приходили міські лікарі-практики. За чверть століття він керував виконанням 16 кандидатських дисертацій і консультував підготовку чотирьох докторів наук. Він є автором понад 160 наукових та науково-методичних публікацій. Портрет вченого є в галереї фундаторів наукових шкіл Буковинського державного медичного університету. У цьому ж виші заснована щорічна студентська стипендія імені професора Я. Д. Кіршенблата, його ім'я носить кафедра фізіології БДМУ.