Представники громадянського руху «Єдина Альтернатива», до якого увійшли небайдужі чернівчани, громадські діячі, лікарі, вчителі, ветерани бойових дій, волонтери, підприємці, будівельники, ІТ-спеціалісти, вдруге зібралися в рамках проекту розробки «Ідей міста» разом із колишнім міністром економічного розвитку і торгівлі Павлом Шереметою.
Минулого разу учасники зустрічі обговорювали проблеми міста та його потенціал. Цього ж разу представники команди А (так називають себе члени громадського руху «Єдина Альтернатива») зібралися, аби обговорити закордонний та внутрішньоукраїнський досвід розбудови інших міст.
Читайте також: Ексміністр Павло Шеремета допомагає команді «Єдиної Альтернативи» розробити стратегію розвитку Чернівців
Говорили про те, які практики могли б працювати в Чернівцях та як створити свої власні, які дали б змогу місту стати брендом та мати власну візитну картку.
«Ми підтримуємо рух «І де Я». Його назва є багатозначною і на слух також сприймається, як «Ідея». Це челендж, який ми запустили задля того, щоби кожен з вас міг долучитися і вказати на той кейс, про який ви знаєте. Про те, які якісні зміни провели в інших містах: як забезпечили рівні дороги, гарний чистий громадський транспорт (як у Вінниці), найбільшу кількість громадських просторів (як Львові), освітлення на вулицях тощо. Досвід інших міст показує, що інновації та європейські практики можливі в Україні. Це можливо було у 2015, 2018, 2019 роках і, тим паче, зараз, у 2020 році. Так, ми втратили певний час та маємо його стрімко надолужити. І наша перевага буде в тому, що ми точно знаємо, як це зробити», - сказала під час зустрічі директорка Чернівецького центру реформ та розвитку Марина Кирилюк.
Екскурсовод Людмила Рогова зазначила, що Чернівці мають те, чого немає в інших містах. І на цьому можна було б заробляти, зробивши столицю Буковини туристично привабливішою.
«Мова про прекрасно збережений старий фонд. Але ми не вміємо продавати це туристу. На відміну від інших міст. Протягом останніх 5 – 7 років ми спостерігаємо процес брендування міст, містечок, сіл, селищ міського типу, озер. Але, на жаль, це не про Чернівці. Такі «візитні картки», як, до прикладу, Тунель кохання сприяють розвитку туризму. Люди з усієї України приїздять туди, роблять фото, які ставлять собі як аватарки, розповсюджують їх у соцмережах, популяризуючи таким чином гарне місце. В нас цього немає, проте варто було би зробити», - зазначила Людмила Рогова.
Чернівці мають чималий потенціал. Але вже протягом стількох років його не вдається реалізувати. Ми маємо вигідне географічне розташування. В нас гарна природа, з Карпатами та Дністром. Нам вдалося зберегти автентичну австрійську архітектуру, яка під охороною ЮНЕСКО.
Саме тому ми є привабливим містом для інвесторів та грантових організаторів. Проте, керівництво міста не робить нічого задля того, аби вказані інституції були зацікавлені заходити в Чернівці.
«Маємо багато грантових проектів. Ми одні з чотирьох учасників проекту інтегрованого розвитку міст України. У нас напрацьовують дуже багато хороших речей, але не втілюють це в життя», - каже громадський діяч, експерт з децентралізації Тарас Прокоп.
Також зазначає, що в Чернівцях працює великий антикорупційний проект. Завдяки йому розроблена хороша геоінформаційна система в міській раді. Але, знову ж таки, потрібно дати більше розголосу, щоби люди знали про неї й користувалися.
«Водночас маємо проблему з поганою грантовою історією. В нас було кілька великих проектів, в тому числі пов’язані з Чернівецьким національним університетом, який провалив ці гранти. Також міська рада мала транскордонні проекти, так само погано реалізовані. Маємо сумний досвід щодо Європейського банку реконструкції та розвитку, який виділяв нам кредит на придбання тролейбусів. Ми були першим містом в Україні в рамках цього проекту. Але міська рада не підтримала отримання кредиту. Тому банк почав працювати з іншими містами. Відтак, грантодавці просто перестали їх фінансувати та закривають можливості для Чернівців», - розповідає Тарас Прокоп.
Однією з візитних карток міста є поетичний фестиваль Meridian Czernowitz. Як зазначила під час зустрічі письменниця та громадська діячка Оксана Драчковська, будь-який пошуковий запит, пов’язаний з поетичним фестивалем, у першу чергу індексує саме наш відомий захід. При цьому, організатори не просять серйозного сприяння від міської влади та не скаржаться на його недостатність.
Водночас Тарас Прокоп зазначає, що інші міста вже готові забезпечити організаторам набагато суттєвішу підтримку, якщо фестиваль переїде до них.
«Щодо підтримки таких фестивалів, як Meridian Czernowitz, коли вони започатковували фестиваль у Полтаві, можливо напівжартома, але заявили, що не мають такої суттєвої підтримки від нашої міської ради, як її готові надавати інші міста», - зазначив Тарас Прокоп.
Ще однією значущою потребою для міста, реалізація якої могла б також підвищити туристичний та інвестиційний потенціал міста, міг стати палац спорту. Ідею його створення відстоює президент Чернівецької обласної федерації панкратіону Ігор Наконечний. Річ у тому, що така споруда могла б не лише збільшити кількість спортивних змагань, які відбуваються в місті, але й стати місцем проведення великих форумів у різних галузях, відмінних від спорту.
«Для великих конференцій багатофункціональна арена була би просто ідеальною. Працюючи з багатьма українськими й іноземними компаніями знаю, що люди стомилися від Києва та Львова. До прикладу, львів’яни знають про проблему своєї арени «Львів» та теж схиляються до думки, що їм потрібен великий багатофункціональний майданчик. Аби там проводилися не лише спортивні, але й мистецькі, наукові, галузеві й інші заходи. Скажімо, коли асоціація стоматологів привозить 10 тисяч людей з усього світу, їм потрібен саме палац спорту, здатний розмістити таку велику кількість людей. І Чернівці з такою ареною могли б стати в рази привабливішими для іноземних компаній та масових міжнародних форумів», - заявив Павло Шеремета.
І, звісно ж, ексміністр економічного розвитку і торгівлі не зміг обійти увагою наші дороги та громадський транспорт.
«Наступного тижня приїду до Чернівців на три дні та між третьою й четвертою сесією кататимусь містом в тролейбусі чи маршрутці, аби на собі відчути роботу громадського транспорту в Чернівцях та ваші дороги», - пообіцяв Павло Шеремета.
Відтак, склавши всі ідеї інших міст та запропонувавши власні, учасники зустрічі поділили їх на 3 категорії: загальноприйняті, унікальні, здатні виокремити місто з-поміж інших, та інноваційні, але які вже використовують інші міста.
Наступного тижня учасники «Єдиної Альтернативи» зберуться разом із Павлом Шереметою, аби окреслити глобальні проблеми міста, зробити підсумок щодо досліджень, проведених представниками команди А щодо житлово-комунального господарства й фінансових аспектів роботи міської ради та визначатимуть шляхи розвитку міста.
Отримуйте новини в Telegram
Інформація розміщена на правах реклами
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
