Рік 2017-ий минув. Минули й здобутки, якими ми пишалися в році, досягнення, перемоги, які святкували, поразки й провали, від яких страждали. Все це назавжди залишиться на сторінках історії. Минулого не повернути.
Не повернути і тих, хто в 2017 році покинув наш світ. Чимало видатних постатей, сильних духом і думкою людей, харизматичних і непересічних особистостей відійшли у вічність цього року. Так, вони залишилися в минулому. Але вони стали вже історією. А хто не знає своєї історії – не вартий свого майбутнього.
З глибоким сумом цьогоріч буковинці сприйняли звістки про смерть письменників, поетів, просвітників, пробуджувачів, захисників. Пропонуємо із шаною та повагою згадати земляків, які прикладом власного життя будували нашу історію.
Василь Селезінка. На 84 році залишив наш світ актор, письменник, журналіст, телережисер, театральний критик, педагог, краєзнавець. Чернівці завдячують Василю Селезінці масштабною розвідкою з історії міста. В ефірі «Буковини» вийшов 139-серійний цикл передач «Місто моєї любові», в яких розповідалися цікаві деталі з життя Чернівців. По собі Василь Селезінка залишив також значний поетичний спадок. Його життя було багатогранне, неспокійне, активне, але завжди творче, оригінальне та з любовʼю в серці.
Артем Присяжнюк. Відомий чернівецький художник і скульптор помер на 70-му році життя. Автор безлічі картин, які зберігаються в Чернівецькому художньому музеї, музеї В. Івасюка та у приватних колекціях. Побачити одну з робіт Присяжнюка можна й безпосередньо на вулиці Чернівців - у 1993 році він створив памʼятну дошку митрополиту Євгенію Гакману, яка розміщена на одноіменній вулиці поруч зі Святодухівським кафедральним собором.
Віктор Рурак. Поет, композитор, співак відійшов у вічність на 60 році життя. Віктор Рурак у памʼяті буковинців залишиться неперевершеним композитором та співаком. На музику поставив вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Вадима Крищенка, Михайла Ткача та інших. Також здійснив низку обробок українських народних пісень.
Микола Бучко. На 69-му році покинув наш світ поет і письменник. По собі митець залишив чимало поетичних збірок. Здійснив переклади віршів румунських поетів, зокрема, Міхая Емінеску, Георгія Асакі, а також поета зі світовим імʼям - Пауля Целана. Микола Бучко є лауреатом премій імені Усенка, Загула та Воробкевича.
Лев Клейман. Одна з найнепересічніших постатей Чернівців та Буковини. Діяч культури, підприємець, багаторічний голова єврейської громади Буковини відійшов у вічність на 71 році. У 2015 році був відзначеним на державному рівні орденом «За розбудову України».
Денис Поліщук. Актор і ведучий прожив 40 років. Крововилив у мозок зупинив творчу карʼєру артиста театру й телебачення. Буковинці запамʼятали Дениса Поліщука як оригінального та креативного ведучого телепередач на каналі «Буковина» та енергійного й харизматичного актора Чернівецького муздрамтеатру. Останні роки прожив у Львові, де й був похованим.
Ігор Мельничук. Важка хвороба обірвала на 44 році життя політолога, науковця й педагога. В Чернівецькому національному університеті Ігор Мельничук пропрацював 20 років, там він обіймав посаду доцента кафедри політології та державного управління. По собі залишив значний доробок у царині політичної науки, зокрема досліджував тему політичних відносин між Україною та Росією (докторську дисертацію під назвою «Інтеграційні проекти Російської Федерації на пострадянському просторі» захистив у 2015 році).
Володимир Карагяур. Журналіст і громадський активіст полишив наш світ раптово. Жахливо. Вранці 6 вересня легковик під кермуванням 34-річного журналіста зіткнувся з вантажівкою. З пʼяти пасажирів легкового автомобіля не вижив ніхто. Володимир Карагяур був кореспондентом Spilno.tv та вів передачу на телеканалі «UA: Перший». Під час Революції Гідності як стрімер «Громдського.ТВ» висвітлював усі гарячі події. Тоді ж потрапив у немилість злочинної влади, за наказом якої Карагяура затримали і намагалися засудити як поплічника тероризму. У Чернівцях Володимир Карагяур долучався до організації різноманітних культурно-соціальних проектів, зокрема, й Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz.
Леонід Дергач. Правоохоронцю, педагогу й науковцю було 37 років, коли він загинув на Сході, захищаючи цілісність України. Під час потужного артобстрілу в промзоні Авдіївки, що на Донеччині, командир роти, лейтенант Дергач отримав чисельні осколкові поранення. Несумісні із життям. До мобілізації у 2015 році Леонід Дергач працював доцентом кафедри правосуддя Юридичного факультету Чернівецького національного університету. А ще раніше – в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Чернівецькій області. Був одруженим та мав двох синів.
Із собою до минулого 2017 рік забрав не лише веселі, але й сумні спогади. Та все ж, якими б вони не були – вони залишаться назавжди нашими спогадами. Спогади минулого завжди посилюють віру в майбутнє. Памʼятаймо.
Автор: Максим Козменко
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
