Завершення етапу децентралізації на Буковині: якою буде область у 2020 році

На сьогодні у Чернівецькій області є вже 35 об'єднаних територіальних громад. На затвердженні у ЦВК перебувають документи щодо утворення ще однієї громади. Після цього етап добровільного об'єднання громад завершується. І у 2020 році громади будуть об'єднані урядовим рішенням згідно перспективних планів, які повинні бути затверджені ще до кінця цього року.

У Чернівецькій області перспективний план ОТГ, який затвердив попередній уряд, охоплює поки що 94,5% території. Проте, фахівці сподіваються, що вже на найближчій сесії обласної ради доопрацьований варіант цього плану із стовідсотковим покриттям території області затвердять остаточно та передадуть до відповідного міністерства. В остаточному перспективному плані вже передбачили більше 40 ОТГ Чернівецької області.

Читайте також: Місцеві вибори - лише після завершення децентралізації, - Президент України.

"Білі плями" мають зникнути

Про особливості завершального етапу добровільного об'єднання громад області та перспективи прийняття остаточного поділу на громади і затвердження його спочатку на обласному, а потім і на державному рівні ІА АСС розповіла директорка Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Тетяна Татарчук.

"Наш перспективний план затверджений попереднім урядом на 94,5%. Тобто, у так званих "білих плямах" в нас залишалася незначна частина території, - говорить пані Тетяна. - І саме цю територію потрібно було доопрацювати. Це стосується частини Глибоцького, Сокирянського та Кіцманського районів. Доопрацювання тривало з весни і частини літа паралельно із фактичним утворенням нових громад. За цей час, поки доопрацьовувався перспективний план, у нас в області утворилося ще три ОТГ, які якраз закривають частину цієї "білої плями". Це Карапчівська ОТГ у Глибоцькому районі з центром у селі Йорданешти, яка об'єднала два села - Карапчів та Йорданешти. Також це Ванчиковецька ОТГ у Новоселицькому районі, вона об'єднала три сільські ради - Ванчиковецьку, Костичанську та Черленівську. У цих двох громадах уже відбулися вибори і маємо надію, що з першого січня 2020 року вони уже перейдуть на прямі міжбюджетні відносини. У ЦВК ще знаходяться документи по ще одній громаді - це об'єднання сіл Купка і Корчівці Глибоцького району. Тобто, ми бачимо, що ця "біла пляма" у Глибоцькому району уже практично заповнена".

Усі ці вже утворені три громади пропонуватимуть внести у новий перспективний план. Яким він буде, залежить від обласної адміністрації й обласної ради. Та остаточне слово має сказати новий уряд.

"Ми очікуємо, що до кінця вересня остаточний варіант перспективного плану буде поданий обласною адміністрацією на схвалення облради. Звичайно, ми прогнозуємо, що точитимуться немалі дискусії. Але часу в нас не так багато. Днями в ефірі одного з телеканалів нова міністерка розвитку громад та територій Олена Бабак підтвердила курс на продовження реформи децентралізації, перехід та зміщення акцентів від добровільності до спроможності громад та подальше адміністративне об'єднання громад. Крім того, вона зазначила, що саме якість життя людей та якість надання послуг для мешканців має бути пріоритетними у всіх цих процесах", - каже Тетяна Татарчук. 

Хто не об'єднається цього року, той не отримає додаткові кошти з держбюджету

Чому громадам важливо об'єднатися саме цього року, а не чекати урядового рішення про об'єднання у 2020? 

"Ті, хто утворить громаду добровільно до кінця року повинні отримати від уряду додаткові фінансові переваги, в тому числі й інфраструктурні субвенції, ПДФО та інші мотиваційні фактори. Після 2020 року, коли відбудеться адміністративний етап об'єднання, громади уже не матимуть таких фінансових преференцій від уряду. Які саме джерела наповнення місцевих бюджетів залишать на місцях теж поки точно невідомо", - каже Т. Татарчук.

Наочним прикладом втрати додаткових фінансових ресурсів може стати потенційна Чернівецька ОТГ. Близькі до обласного центру села Чорнівка та Топорівці вже кілька років намагаються утворити з Чернівцями об'єднану територіальну громаду. Проте міські депутати все ніяк не можуть прийняти відповідне рішення.

Під час минулого засіданні сесії Чернівецької міської ради до зали навіть прийшло кілька десятків пікетувальників із села Чорнівка. Вони просили у міських обранців розглянути питання про створення спільної громади.

"Будь ласка, ми вас просимо, щоб ви ще раз подумали і проголосували за приєднання Топорівців та Чорнівки до Чернівців. Ви знаєте, які є проблеми із сміттєзвалищем. Але ми можемо об`єднатись і спільно вирішувати це питання. Потрібно робити дегазацію, щось потрібно робити. Сміттєзвалище смердить неймовірно", - сказав під час сесії сільський голова Чорнівки Георгій Бота.

Проте депутати міськради не дослухались до пікетувальників та не прийняли відповідного рішення. Головним їхнім аргументом було те, що бюджет Чернівців може втратити від такого об'єднання.

- Чорнівка і Топорівці – великі села з безліччю проблем, на вирішення яких потрібні десятки, якщо не сотні мільйонів гривень, – говорив під час чергового розгляду цього питання депутат Чернівецької міської ради, керівник міського департаменту ЖКГ Володимир Бешлей, який відмовився голосувати. – Скільки у цих селах є кілометрів неасфальтованих доріг? А на сьогодні асфальтування одного кілометра дороги за найнижчими цінами коштує 10 мільйонів гривень.  Я розумію, що і Чорнівці, і Топорівцям об’єднання з Чернівцями, звичайно, вигідне, але який зиск від цього нашому місту? 

"Якщо Чернівці об'єднаються із цими селами до кінця цього року, то вже з першого січня 2020 року ця громада отримає від уряду фінансові преференції на розвиток сільських територій. Тобто, проблеми цих сіл будуть вирішувати в тому числі і за рахунок держбюджету. А от після об'єднання у 2020 році Чернівецька громада буде вирішувати ті ж самі проблеми цих сіл лише за рахунок власних сил", - пояснює Тетяна Татарчук.

Що далі?

Після завершення процесу об'єднання громад орієнтовно на осінь 2020 року планують провести місцеві вибори на новій адміністративній основі. Для цього ще потрібно внести відповідні зміни у законодавство до кінця цього року. Як зазначають фахівці, на цьому процес адміністративної реформи не завершується. Під час наступного етапу діючі громади будуть укрупнювати, а кількість районів суттєво зменшать.

"Наступним завданням реформи буде перехід від добровільності до спроможності. Ми бачимо, що поки що можна утворити громади не у відповідності до перспективних планів. Але поступово конкуренція між ними ще зросте. Бо буде більше роботи на користь спроможних громад. Можливо, це буде укрупнення існуючих громад або приєднання більш активне до існуючих громад. Але зрозуміло одне - ті, хто об'єднався у перші роки реформи, надзвичайно виграли. Бо за ці 4 роки вони уже далеко пішли вперед і в інфраструктурі, і в іншому стандарті послуг для мешканців тощо", - вважає керівниця Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування.

Нещодавно було оприлюднено модель адміністративно-територіального устрою. Згідно з нею в нашій області передбачають залишити три райони.

"За пропонованою урядом моделлю розподілу на райони, яку планують впроваджувати у 2021 році, у нас залишиться три райони, яким будуть підпорядковуватись 27 громад. А в нас уже є 35 ОТГ, за перспективним планом буде більше 40. Тобто, розуміємо, що громади будуть укрупнювати. І тут якраз на перше місце буде виходити конкурентоспроможність громад", - каже Тетяна Татарчук.

Читайте також: Гірські райони Чернівецької області звернуться до Президента щодо нового адміністративного поділу.

Усі ці зміни потрібно буде закріпити не лише прийняттям відповідних законів, а й внести відповідні зміни у Конституцію, де планують закріпити інститут префектури.

"Громади будуть закривати на собі увесь спектр адміністративних послуг - соціальні послуги, освіта, місцева інфраструктура. І мешканець стикається з послугами тільки на рівні громади. Район відповідатиме за наглядом і контролем за рішеннями, координацією представництв центральних органів виконавчої влади - поліції, податкової,казначейства, екоінспекції тощо. Ще однією функцією районів буде реалізація виконання інфраструктурних проектів на території району. Швидше за все райони також відповідатимуть за вивезення сміття та транспортне сполучення. Цей чіткий розподіл повноважень зніме нам дуже багато соціальних питань. Мешканцю не важливо буде, де знаходиться районний центр, мешканець усі необхідні послуги повинен отримати у себе в громаді", - додає директорка Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Тетяна Татарчук.