Біографія Тараса Шевченка трагічна і велична одночасно. Основну освіту поет здобув лише за два роки в церковноприходській школі. Багатьма знаннями поет завдячує баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мовам.
Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на НВ.
Кріпосний і син кріпаків, сирота змалку, Тарас мав стати представником другого ешелону російської інтелігенції, але відчув поклик рідної крові. Шевченко став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність, як у 19 та 20 століттях, так і у 21-му столітті, коли нова російська імперія вкотре намагається знищити все українське.
Прикладом Шевченка надихається багато людей, його пророчі слова дають сили новим героям-захисникам. Тарас Шевченко був і досі є символом опору російській експансії не лише у Києві під час Революції Гідності, він надихав людей і на Донбасі, і зараз під час нападу Росією на Україну. У 21 столітті українці дають відсіч окупантам та захищають власну землю.
Отримуйте новини в Telegram
- Боріться — поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!
- Вчіться, читайте, І чужому вчитеся, І свого не цурайтеся.
- Вогонь запеклих не палить.
- Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!
- Дісталася Україна до самого краю. Гірше за ляха діти її розпинають.
- Поховайте і вставайте, Окови порвіть і ворожою злою кров’ю Волю окропіть.
- Любіться, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі — чужі люди, Роблять лихо з вами.
- Якби ви вчилися так, як треба, то й мудрість була б своєю.
- Засумувала Україна — така її доля!
- Свою Україну любите. Любіть її. Під час лютий. В останню тяжку хвилину моліться за неї, Господа.
Думи мої, думи мої
Думи мої, думи мої!
Ви мої єдині!
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині!
Прилітайте, сизокрилі
Мої голубята,
З-за Дніпра широкого
Біля степу погуляти
З Киргизами убогими!
Вони вже убогі,
Вже голі, та на волі
Ще молитися Богові.
Прилітайте ж, мої любі!
Тихими промовами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
Заповіт
Як помру, то похороніть
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Україні милий,
Щоб лані широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… відійди я
І лані і гори
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіть.
І мене в сім'ї великий,
У сім'ї вільній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні та не в Україні моє дружнє послання
І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд нащадків
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На роздоріжжях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачити, і не знає
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І панове зневажають,
Людей запрягають
У тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають.
А що вродити? Побачте,
Яка буде жатва!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродивії
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбите щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтесь!
У чужому краю
Не шукайте, не живіть
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
