Такого висновку дійшли дослідники Центру незалежних споживчих експертиз “Тест”, провівши контрольну закупівлю смартфонів у 20 найвідоміших онлайн-продавців. Як виявилося, деякі магазини не видають покупцям фіскального чека і не вказують своєї фактичної адреси й назви. А це споживачеві ускладнює можливість повернути товар у разі потреби.
Докладніше – у розмові з головою правління Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "Тест" Валентином Безруким та членом правління Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс" Андрієм Лигою, пише видання Експрес-онлайн
– У чому саме полягав ваш експеримент?
В. Безрукий: – Ми вирішили перевірити, чи дотримують інтернет-магазини вимог законодавства, а саме – чи правильно оформляють документи під час реалізації товару та чи дають покупцеві можливість повернути придбане.
Перед волонтерами поставили завдання: купити смартфон і повернути його, дослідивши та зафіксувавши дії продавця на всіх етапах цього ланцюжка. Перелік магазинів склали просто: перші 20, які нам видав пошуковик Google на запит “купити смартфон”. Сюди потрапили allo.ua, rozetka.com.ua, citrus.ua, city.com.ua, comfy.ua, foxtrot.com.ua, moyo.ua, eldorado.ua, deshevshe.net.ua та інші. Моделі обирали, з огляду на ризик споживача придбати неофіційно завезені гаджети. Про таку небезпеку цього літа заявляли представники "Xiaomi", "Redmi" й інших компаній.
– І які порушення вдалося зафіксувати?
В. Безрукий: – По-перше, інтернет-магазини не вказують своєї фактичної адреси. А це означає, що можуть бути серйозні труднощі з поверненням товару.
По-друге, разом зі смартфоном продавець зобов'язаний видати покупцеві фіскальний чек і гарантійний талон. Якраз із цими двома начебто нескладними документами проблем було найбільше. Саме фіскальний, а не товарний чек, виявився рідкістю під час купівлі через інтернет. Тільки 7 магазинів із 20-ти видали такий чек. Решта обмежилася товарним чеком або видатковою накладною. Притім, що наявність фіскального чека – це вимога законодавства про дистанційну торгівлю.
По-третє, у деяких продавців гарантійні талони були без штампа, у деяких –незаповнені, а у деяких гарантійного талона як такого не було взагалі.
По-четверте, здивував нас сайт all-service.com.ua, який визначив для повернення товару лише два дні на тиждень. Тобто не 14 днів, які споживачеві гарантує закон “Про захист прав споживачів”, а лише 4. Урешті-решт, цей магазин виявився єдиним, який відмовив нам у поверненні товару, запропонувавши лише обмін.
– З якими ще несподіванками зіткнулися?
В. Безрукий: – Було чимало запитань до магазину “Алло”, бо фактично – це посередницький майданчик, з якого торгують інші продавці. Ми отримали товарний чек з литовським штампом, на гарантійному талоні був також штамп Литви. Крім назви продавця, більше жодних даних Тому визначити, хто насправді реалізував товар, доволі важко.
– Що порадите споживачам, які обирають вартісну покупку в інтернет-магазинах?
В. Безрукий: – Замовляючи товар, зверніть увагу, чи передбачена опція "самовивезення". Якщо її немає, це, звісно, не привід відмовитися від купівлі, але привід замислитися. Тому що шанси отримати справжній чек від кур'єра фактично дорівнює нулю.
Завжди питайте про наявність фіскального чека. Читайте умови гарантії та повернення, тобто звертайте увагу на терміни, форму виплати й так далі. Дивіться, хто продавець, оскільки офіційно найчастіше це ФОП чи юридична особа з іншою назвою, ніж вказано у шапці сайта інтернет-магазину.
Замисліться, якщо вам пропонують купити зразок із вітрини. Повернути таку річ може бути важко.
У двох наших випадках продавці неохоче погоджувалися на повернення, пояснюючи, що товарний вигляд уже не той.
А. Лига: – Так, у тому, що споживачів обманюють, часто винні не тільки зловмисники. Багато хто шукає нижчу ціну й не зважає ні на фактичну адресу магазину, ні на його назву, ні на наявність фіскального чека.
До слова, згідно з даними Держпродспоживслужби щодо інтернет-торгівлі, за 2016 рік було 463 скарги на інтернет-магазини, а за перше півріччя 2017-го – 539. Тобто за вдвічі менший період на 15% більше скарг. Показник задоволення звернень становить менше як 1%. Чому? Тому що немає інформації про продавця. Держпродспоживслужба змушена звертатися до фіскальної служби та Нацполіції з проханням допомогти знайти суб’єкта господарювання, аби розпочати перевірку.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
