Фото ілюстративне з відкритих джерел
Так, соціологи поцікавилися в українців за кого з кандидатів у Президенти України вони проголосували, якби вибори відбувалися наступної неділі. Окрім цього, дослідники вивчали ставлення людей до балотування Володимира Зеленського на другий президентський термін. Громадян запитували й, за яку партію вони віддали б голос на найближчих виборах до Верховної Ради. А також, в якому напрямку рухаються справи в Україні. Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на КМІС.
Новини Медіа агентства АСС є у Viber
Згідно з опитуванням, більшість респондентів – 64,7% – вважають, що справи рухаються в неправильному напрямку. Водночас вважають, що напрямок справ правильний – 17,6%.
Далі КМІС наводить рейтинг кандидатів на виборах Президента України, якби у виборах брали участь зазначені кандидати, а також наводиться динаміка, починаю з жовтня 2021 року. Відносно найвищу підтримку мають В. Зеленський (за нього проголосували б 17,4% серед усіх респондентів і 23,5% серед тих, хто визначився з вибором) і П. Порошенко (відповідно, 15,5% і 20,9%). Різниця у підтримці цих кандидатів у межах статистичної похибки, тобто формально вони «ділять» перше місце.
Далі йдуть Ю. Тимошенко (8,8% і 11,8%), І. Смешко (7,1% і 9,6%), Ю. Бойко (6,9% і 9,3%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.
Порівняно з груднем 2021 року серед респондентів, які визначилися з вибором, з 16,7% до 20,9% зросла підтримка П. Порошенка. Також простежується ріст підтримки І. Смешка (з 6,8% до 9,6%). Водночас простежується зниження підтримки Д. Разумкова (з 8,1% до 5%) і О. Тягнибока (з 3,1% до 1.1%).
У наступній таблиці - рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України, якби у виборах брали участь зазначені партії, а також наводиться динаміка, починаю з жовтня 2021 року. Відносно найвищу підтримку має партія «Європейська солідарність», за яку проголосували б 16% серед усіх респондентів і 18,9% серед тих, хто визначився з вибором. Підтримка партії статистично значущо (понад похибку) переважає підтримку інших політичних сил.
Далі йдуть три партії, чия підтримка відрізняється в межах похибки, тобто вони формально «ділять» друге місце: «Слуга народу» (11,6% серед усіх респондентів і 13,7% серед тих, хто визначився з вибором), «Батьківщина» (11,3% і 13,7%) та «ОПЗЖ» (9,8% і 11,6%). Також набирають понад 5% прохідного бар’єру такі партії, як «Розумна політика» (6,4% і 7,6%), «Сила і честь» (6,3% і 7,4%), «Наші» (4,6% і 5,5%).
Мають дещо нижче прохідного бар’єру «Українська стратегія Гройсмана» (4% і 4,7%), Радикальна партія (3,9% і 4,6%), «УДАР» (3,8% і 4,5%). У інших партій – нижча підтримка.
Порівняно з груднем 2021 року статистично значущо зросла підтримка партії «Європейська солідарність» (з 15,4% до 18,9% серед тих, хто визначився з вибором). Водночас, за цей період знизилася підтримка партії «Слуга народу» (з 17,4% до 13,7%). Підтримка інших партій статистично значущо не змінилася.
Серед чотирьох парламентських партій найбільше респондентів головною опозицією до влади назвали «ЄС» (32,3%). Далі йдуть «ОПЗЖ» (19,1%) і «Батьківщина» (15,2%). Партію «Голос» назвали 2,7%.
Більшість респондентів (62,5%) не підтримують, щоб Володимир Зеленський балотувався на другий термін. Підтримують – 30,3%.
Чи підтримуєте Ви, щоб Володимир Зеленський балотувався на свій другий президентський термін на виборах в 2024 році?
Проведення дострокових парламентських виборів підтримують 53,6% респондентів, не підтримують – 38,9%. Водночас вважають, що потрібно провести дострокові президентські вибори – 47,2%. Стільки ж респондентів (46,5%) не підтримують проведення дострокових президентських виборів.
Дізнавайтесь інші новини Буковини.
Упродовж 20-21 січня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1205 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 12%, 1,4% - для показників, близьких до 5%.
«Ми, як завжди, звертаємо увагу, що під час аналізу результатів (особливо рейтингів кандидатів і партій) слід враховувати, що, по-перше, опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю. Ми неодноразово звертали увагу експертної громадськості на те, що метод дослідження впливає на результати. Респонденти, опитані методом телефонних інтерв’ю, більш заможні, мають дещо вищий рівень освіти і дещо більш активні, ніж респонденти, опитані методом особистих (face-to-face) інтерв’ю. Ці відмінності були предметом доповіді генерального директора КМІС професора В. Паніотто на 4 конгресі Соціологічної асоціації України 28-29 жовтня. При цьому, через відсутність перепису немає надійних даних щодо частки людей з вищою освітою тощо, що дозволило б зрозуміти, який з методів є більш точним. Деякі експерименти в 2019 році показували, що більш точними є опитування методом особистих інтерв’ю, але зараз через пандемію COVID-19 та інші фактори ситуація могла змінитися.
По-друге, потрібно враховувати період опитування – одразу після подій навколо повернення П. Порошенка в Україні та його судового процесу. Утім, «після не означає внаслідок», тому виявлена динаміка показників, скоріше за все, насправді є наслідком комплексу факторів – як, власне, судовий процес над П. Порошенком, так і економічні питання та питання, пов’язані з безпекою України через ескалацію з боку Росії. У будь-якому випадку, розрив між топ-кандидатами і партіями досить невеликий, що робить різницю між підтримкою кандидатів і партій дуже контекстно залежною і «відкритою» до коливань (наприклад, при «згасанні» уваги медіа до певної яскравої події вплив на рейтинг може не зафіксуватися і тому може бути певне «відкочування» на попередні позиції, або, навпаки, додавання нових подій може давати кумулятивний більш потужний ефект).
По-третє, для аналізу динаміки потрібно враховувати статистичну похибку. У ряді випадків коливання рейтингу певних кандидатів і партій – у межах статистичної похибки, тобто формально змін не відбувається», - зазначив Антон Грушецький, заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
