Як розповіла віцепрем’єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції Ірина Верещук, після повномасштабного вторгнення росії стратегія щодо переселенців, яка існувала з 2014 року, потребувала оновлення.
«[Потрібно] врахувати весь дев’ятирічний досвід, усі обставини від того початку, коли людина ухвалює рішення евакуюватися, до кінцевого етапу, коли ми повинні або допомогти їй інтегруватися в територіальній громаді, куди вона приїхала, або допомогти реінтегруватися, повернутися назад», — пояснила Верещук.
- посилення спроможності держави реагувати на виклики внутрішнього переміщення;
- забезпечення евакуації громадян із небезпечних районів та задоволення їхніх гуманітарних потреб;
- сприяння адаптації переселенців на новому місці проживання;
- сприяння інтеграції переселенців у нових громадах;
- підтримка безпечного повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції.
Представниця Центру прав людини ZMINA Альона Луньова додала, що станом на 7 лютого 2022 року внутрішньо переміщеними особами в Україні були 1 478 573 людини, а до 6 січня 2023 року кількість таких осіб сягнула вже 4 855 344 людей.
За її словами, саме це стало причиною того, чому необхідно запровадити нову стратегію.
Як свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, значна вимушена міграція в перші місяці повномасштабної війни не спричинила сильної соціальної напруги у громадах, до яких переїжджали люди з менш безпечних областей.
Так, 72% постійних мешканців позитивно ставляться до внутрішніх переселенців, які переїхали до громади після 24 лютого. Лише 6% ставляться до переселенців негативно, а 22% — нейтрально.
Більшість переселенців теж заявляють про позитивне ставлення до них (77,5%).
Новини Медіа агентства АСС є у Viber
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами