"Якщо сім'я скористалася своїм законним правом і використовувала заощаджену в попередньому місяці субсидію в рахунок наступного комунального платежу, тобто скористалася так званою "переплатою" і не сплатила рахунок за опалення, водопостачання або електроенергію, це не може трактуватися постачальниками послуг як заборгованість із оплати комунальних послуг і не є підставою для скасування допомоги", – зазначено в повідомленні прес-служби відомства, оприлюдненому у вівторок.
Відповідно до інформації, постачальники послуг зобов'язані відображати розмір субсидії або переплату (заощаджену субсидію) в комунальних рахунках, а також "не мають права "ігнорувати" переплату і вимагати у людей оплачувати послуги в повному обсязі, при цьому шантажуючи "відключити опалення" або "відрізати газ".
Читайте також: Більш ніж на 640 мільйонів гривень отримали буковинці субсидій в 2016 році
Але у відомстві наголошують, що якщо субсидіант не сплачуватиме вартість фактично спожитої послуги (з урахуванням розміру допомоги), за винятком випадків, пов'язаних із затримкою виплати зарплати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами – орган соцзахисту населення має припинити нарахування субсидії.
Відновлення виплати відбувається тільки з моменту подання документів, які підтверджують погашення заборгованості з оплати комунальних послуг.
Крім того, заборгованість з оплати за ЖКГ не береться до уваги органами соцзахисту в процесі оформлення субсидії, але впливає на нарахування розміру платежу з урахуванням допомоги в разі несплати рахунків за спожитий газ, тепло, воду і освітлення. "Такий механізм виключає можливість виникнення заборгованості у громадян, які отримують субсидію", – наголошують у Мінсоцполітики.
Нагадаємо, як заявляв Зубко, у Держбюджеті-2017 на субсидії закладено 52 млрд грн, повідомляє 5 канал.
