Федеральне міністерство у справах сім’ї, літніх людей, дітей та молоді заснувало спеціальну програму “Більше чоловіків у дитсадках”.
Для промоції використовують соціальну рекламу в якій закликають чоловіків опановувати професію вихователя:
“Хочеш бути музикантом, чарівником, арбітром, філософом, воротарем, пекарем? – питається в рекламі. – Будь усім відразу: іди працювати вихователем!”
Чимало чоловіків відмовляються працювати вихователями не тільки через низький заробіток, але й через побоювання, що їх можуть запідозрити в педофілії.
38-річний Бйорн Бройніґ із Крефельда розповідає, що часто зіштовхувався з цим стереотипом: “Упередження мене страшенно дратують. Але я намагаюся не гніватися, а викорінювати їх і бути позитивним прикладом чоловіка-вихователя”.
Нині Бйорн отримує педагогічну освіту і одночасно ростить своїх трьох дітей.
Навіщо взагалі потрібні вихователі чоловічої статі? Прибічники цієї ідеї кажуть, що у школах та дитячих садках Німеччини дівчатка розвиваються краще, ніж хлопчики, бо зазвичай бачать лише приклад жінок.
Щоправда, серйозних наукових досліджень на цю тему поки не було. Професор Хольґер Брандес прагне заповнити цей пробіл: за завданням міністерства у справах сім’ї він досліджує, як упливає стать вихователя на розвиток дитини.
“Вихователі-чоловіки роблять світ дитини різноманітнішим, – каже Брандес. – Вони від цього тільки виграють”. Ідеться навіть не про стереотипи чоловічої поведінки, а просто про те, щоби в оточенні дитини були не тільки жінки, а й чоловіки.
Аби пересвідчитися, що чоловіча присутність важлива для дітей, необов’язково читати наукові праці – достатньо подивитися, як працює вихователь Карстен Ретьєр.
“Діти сприймають мене інакше, ніж моїх колег жіночої статі, й чомусь більше тягнуться до мене. Напевно, тому, що я такий високий”, – сміється Ретьєр.
