Ніяк у нас в Чернівцях не навчаться займатися своєю справою. А справ в місті стільки, що вистачить кожному. І для кожної справи у нас є як мінімум пара комунальних підприємств та з десяток приватників, які могли б цією справою зайнятися. Міськими проблемами могли б, крім того, перейматися і самі городяни, якби хтось їх організував та націлив. Але час для цього все ніяк не настає. Кожен намагається робити не те, що повинен, а те, що заманеться. Та й то як небудь. Мабуть тому ми ніяк не станемо ані туристичною меккою, ані просто сучасним європейським містом, яким, до речі, вже були. Але тоді все було по іншому. Бо кожен займався своєю справою.
Дізналися, що міська рада придбала для тролейбусного управління два, ні, не тролейбуса, а автобуси, бо воно, виявляється, отримало ліцензію на автобусні перевезення. Починання беперечно добре, корисне та практичне. Нині справа за іншими. Водоканал нехай отримує ліцензію на видобуток нафти і тоді мерія придбає їм вишку. Все одно ж під землею копаються. Міськшед могла б зайнятися авіаперевізками, або й міжгалактичними перевезеннями, і мерія змогла б їм запросто купити пару літаків. Аеропорту пора зайнятися вирощуванням великої рогатої худоби – он які пасовиська гуляють без діла, і тоді мерія залюбки придбала б їм автопоїлки, приміром, чи просто сучасні бідони для зберігання готового авіамолока. В школах та дитячих садочках можна налагодити виробництво реклами, у лікарнях - пошив одягу, все одно хворі там без діла валяються. І так далі.
Питання лише одне – а коли кожен у нас займеться тим, чим йому займатися належить?
Щиро ваші БаХ&АверБаХ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter