Запрошений гість: керівник ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Олександр Александрюк
Ведуча: Людмила Григорчук
Людмила Григорчук: Пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Де саме проводитиметься,чи шкідлива для людей і домашніх тварин?
Олександр Александрюк: Згідно плану роботи Дердпродспоживслужби буде проводитися планова вакцинація лисиць, єнотовидних тварин з допомогою пероральної вакцини. Вона мала проводитися з 14 вересня, але вона переноситься на 19-20 число. Бо у Івано-Франківську ще не завершили цю роботу. У нас працюватимуть три літаки АН-2, так звані кукурудзяники. Вони працюватимуть два дні на території західної Буковини і два дні на території Східної Буковини. Вакцина розкидатиметься тільки над територією лісових угідь, вона не буде розкидатися над містом Чернівці, над селами, не буде розкидатися над полями, лише над лісами. Не треба боятися цієї вакцини. Чому так багато розмов? Бо ми заздалегідь попередили усі структурні підрозділи, медіа, що таке у нас буде проводитимуться. Нам краще,щоб до початку вакцинації обговорилися ці питання, щоб люди знали, що і як. Вакцина буде у вигляді сірникової коробки коричневого кольору, в середині буде знаходитися вакцина,а зверху буде принада для лисиць, це м’ясокісткове борошно. Діє воно просто. Лисиця поїдає оцю принаду, розкушує всередині капсулу з вакциною і вакцина потрапляє в організм. Впродовж 30 днів буде вироблений імунітет. В подальшому спеціалісти будуть спільно з лісовим господарством будуть проводити відстріл і контролюватимуть якість проведення вакцинації. Дана процедура на території Буковини проводиться вперше, тому є такий маленький ажіотаж. Але ця вакцинація проводилася вже у Львівській, Франківській, Рівненській, Волинській областях і показала гарні результати.
Людмила Григорчук: Наскільки нагальною була ця проблема? Сказ. Чернівецька область потерпає від цієї хвороби?
Олександр Александрюк: У нас є сказ. У 2017 році у нас було 9 випадків сказу, 5 – собак і 4 випадки лисиць. Всі собаки захворіли від укусів лисиць. У 2018 році за 8 місяців маємо на території Буковини 4 випадки сказу серед домашніх тварин. 3 випадки з собаками і один випадок кота. Це Герцаївський, Сторожинецький, Новоселицький та Вижницький райони. Ми маємо інформацію, що ці всі собаки і коти були покусані безпосередньо лисицями. Хочу сказати, що по статистиці у 2017 році було 868 випадків укусів людей різними видами тварин. 288 – безпритульними. У 2018 за 8 місяців вже є зареєстровано 540 укусів людей. Ситуація складна. Маємо багато безпритульних тварин. Ми вважаємо, що така вакцинація зменшить захворюваність на сказ.
Людмила Григорчук: Чи пошкодить домашній тварині, якщо вона з’їсть вакцину?
Олександр Александрюк: Ні. Навпаки, буде корисно. Користуючись нагодою, хочу запросити всіх провести планову вакцинацію від сказу. Ми ходимо по дворах, робимо вакцину, але не всі є вдома, запрошую приходити до ветеринарних клінік, приходять і ми про вакцинуємо тварин безкоштовно.
Людмила Григорчук: Наскільки серйозна хвороба,сказ?
Олександр Александрюк: Це небезпечні вірусна хвороба, спільна для тварин і людей. Вона вражає нервову систему, можуть бути паралічі, вона смертельна. Якщо вас покусала собака, то варто промини рану милом, краще звичайним, господарським, і звернутися обов’язково до медпункту, бо від неї немає лікування, лише вакцинація.
Слухач: скільки лисиць відстріляють, щоб перевірити якість проведення вакцинації? І чи ведеться фіксація кількості пупуляції лисиць. І щодо червонокнижних тварин, чи вони підлягають вакцинації? Чи вони в зоні ризику щодо сказу?
Олександр Александрюк: Планується відстріл 10 особин лисиць, щодо контролю за вакцинацією. Разом з вакциною поступає ще одна речовина, яка впри всмоктуванні організмом лисиці , буде залишатися на зубах. Треба подивитися, чи якісно пройшла ця вакцинація. Відстріл проведуть у різних місцевостях, декілька особин, щоб подивитися. У нас ведеться облік лисиць, і у нас норма навіть трохи більша, ніж вона має бути, тобто відношення кількість лисиць та певну територію – позитивна. Вакцинація діятиме не лише на лисиць, всі дикі тварини , які з’їдять вакцину, провакцинуються, і це піде на користь. І навіть при іграх, коли лисиці кусаються, то вони не заразяться хворобою.
Олександр Александрюк: А що стосується людей, чому ми писали, щоб люди не переносили цю вакцину. Тому що вакцину розкидатимуть на певному проміжку з певною швидкістю. Тобто розрахована кількість вакцини. На певну площу впаде стільки вакцини, скільки потрібно.
Людмила Григорчук: Тобто якщо людина забере вакцину, перенесе її, то це може погубити лисицю,не врятує її від сказу.
Олександр Александрюк: Так. Кількість вакцин розрахована на певну у кількість лисиць, яка є на Буковині.
Людмила Григорчук: Є термін дії цієї вакцини?
Олександр Александрюк: Вакцина може лежати і місяць, і більше. М’ясокісткове борошно пахне довго. Думаю, що лисиці їх знайдуть.
Слухач: звіди у Держпродспоживслужби літаки?
Олександр Александрюк: Це не наші літаки, це підприємство, з яким заключена угода на центральному рівні. І вони проводять вакцинацію у декількох областях. Вилітатимуть літаки з Коломиї. Туди вакцини будуть доправлені у холодильниках.
Людмила Григорчук: Загалом, від яких інфекційних хвороб зараз застерігаєте мешканців та підприємців Чернівецької області?
Олександр Александрюк: Спільних хвороб для тварин і людей є досить багато, наприклад, сибірка. Ми вакцинуємо велику рогату худобу, овець, кіз, але хочу попросити, якщо у вас загинула корова, то не дорізайте її, а зверніться до ветеринара, щоб поставили діагноз, щоб знали, що робити далі. Також була у Чернівецькій області така популярна хвороба, як трихінельоз. Це паразитальна хвороба, яким хворіють і люди, і тварини. Я прошу всіх купувати м’ясо тільки на ринках або в магазинах, де проводиться перевірка лабораторна. Щоб м’ясо спожити безпечно, то воно має пройти перевірку. Не купуйте м’ясо на стихійних ринках, бо на території України досить складна ситуація з африканською чумою. У нас були випадки у Новоселицькому районі, Глибоцькому, Хотинському. Нас радує, що люди не хворіють африканською чумою, але можливо таке, що свиня захворіла, хтось дорізав і обабіч доріг продає це м’ясо. Тому ми просимо купувати лише після лабораторної перевірки. Свиноферми у нас працюють у закритому режимі, навіть фермери проходять до свиней після санпропускника. Ми забороняємо, щоб працівник працював з мобільним телефоном, який він приніс з дому. Вірус африканської чуми передається з ковбасами сирокопченими, тому на свинофермах харчуються рослинними продуктами, щоб не занести інфекцію. Ми проводимо роз’яснювальну роботу, проводимо навчання. Держдпродспоживслужба дає всю інформацію необхідну безкоштовно.
Людмила Григорчук: Карантинних обмежень немає ?
Олександр Александрюк: Ні,карантинних обмежень на Буковині немає. Всі терміни пройшли, всі необхідні заходи зроблені. Зараз головне не допустити нових захворюваннях.
Людмила Григорчук: Навесні була інформація від Держпродспоживслужби про те, що Буковина у лідерах серед неякісних товарів у продажу. Чи щось змінилося за цей час?
Олександр Александрюк: Я хочу спростувати цю інформацію. У нас є управління захисту споживачів. Ми відбираємо планово продукти, відправляємо у лабораторії, які досліджують їх якість. За минулий рік десь половина продуктів були якраз неякісними, тому ми потрапили у цей рейтинг. Але в цьому році ми зробили багато проб, відправили на дослідження товари, і з 10 відправлень, лише два були неякісними. Ми маємо випадок, коли ми знайшли неякісні пральні машинки. Коли цілу партію буде повернуто і вибракувано. Ми відбираємо товар за кошти держави, купуємо товар, досліджуємо у незалежній лабораторії. Це робиться або у Львові, або у Києві. Потім цей продукт повертають з заключенням. Якщо він неякісний, то підприємець повертає кошти за приданий товар і лабораторні дослідження. А якщо якісні,ми виставляємо на аукціон на продажу. От було таке, що дриль-машини у нас ніхто не купив на аукціоні, то ми віддали їх у соцзахист дві шліфувальні машини, дві болгарки. Вони віддали їх у будинки-інтернати. А ті, що неякісні, мають бути знищені, а гроші повернуті державі. У пральних машинках не відповідали кіловати написані тому, що було насправді. З харчовими продуктами, впродовж 2017 року був мораторій на проведення перевірок, але ми за ініціативи нашої служби, проводили моніторингові перевірки, проводили превентивну діяльність. Вилучається зараз, в основному на ринку та, яка приїжджає неякісна, може бути фальсифікована сметана, молоко. У нас зараз досить такий бізнес на ринку, коли люди продають не те молоко, яке привезла з свого села. Тепер у нас бізнесмени, які скуповують у селян продукцію і тут продають.
Людмила Григорчук: Окрім вилучення є штрафні санкції?
Олександр Александрюк: Так. Зараз штрафи піднялися. Ми маємо право накладати штраф від трьох мінімальних заробітних плат до тридцяти. Зараз багато скарг і на харчові продукти. Ми розглядаємо всі. Ведеться велика робота. За 8 місяців складено 35 протоколів про порушення.
Людмила Григорчук: Стихійні ринки: чи є спільні рейди?
Олександр Александрюк: Я закликаю всіх буковинців не купувати на стихійних ринках. У нас на ринках багато місця. Достатньо. У нас лабораторії працюють. Вони за недорого проводять дослідження. Тоді споживач буде спокійний, що купує якісний продукт.
Людмила Григорчук: Реклама у транспорті. Ваші служба також за це відповідає. Є багато тролейбусів, які обклеєні рекламою.
Олександр Александрюк: Один з структурних підрозділів управління відповідає за якість реклами. За рекламу, яка розміщується у тролейбусах, транспорті загалом. Досить великий результат є нашої роботи. Я навіть сам побачив. Є декілька судових справ, є декілька стягнень, через те, що реклама з такого матеріалу, що пасажиру заважає побачити, що коїться за вікном. У нас були реклами, які наглухо закривали вікна, наші інспектори виїжджали, оглядали і тепер бачимо, що на транспорті вже якісна реклама, яка дозволяє бачити пасажирам, що є за вікном.
Людмила Григорчук: Почався навчальний рік. Які результати перевірок шкіл і дошкільних установ перед навчальним роком?
Олександр Александрюк: Досить велика робота проводиться і в 2017 , і в 2018 році. Минулого року не було таких перевірок, були моніторингові перевірки. Хочу подякувати департаменту освіти ОДА, що вони прислухалися до нашої критики і вже станом на 1 вересня школи наші, харчоблоки, набагато краще виглядають, ніж є минулого року. Дуже у багатьох харчоблоках закуплене нове обладнання, посуд. Того пощербленого посуду вже немає, побитих кружок. Ми спільно з освітою провели ряд навчань. Провели навчання і з тими, хто купує продукти, і хто постачає продукти, хто готує для дітей їжу. Є поодинокі скарги, але ситуація виправляється.
Слухач: розкажіть про літні табори. Чи немає у нас там проблем з харчуванням? І щодо пташиного грипу розкажіть, чи маєте доступ ви до фабрик пташиних, чи знаєте, в яких умовах птахи там перебувають?
Олександр Александрюк: В цьому році оздоровча кампанія пройшла досить гарно. Був випадок лише отруєння на території Вижницького району, де відпочивали київські студенти. Причини встановлені, там людський фактор основний. Персонал не досить гарно підійшов до виконання своїх обов’язків. У минулому році у нас були отруєння дітей у Хотинському районі, зокрема. Що стосується пташиного грипу, то я працював декілька років керівником птахофабрики. Тепер ми маємо можливість проводити відбір у птахофабриках на пташиний грип, чи допускає нас підприємець, чи ні. Умови перебування птахів – важливі. Зараз пташиного грипу на Україні немає. На початку 2017 року було виявлено грип у лебедів в Чорториї. Тоді ми не дали розповсюдитись цій хворобі. Тоді загинуло 25 лебедів і у селі загинуло декілька курей і декілька голубів. Тоді вирізали всі кури у Чорториї і далі вірус не пішов, на даний час вірусу немає, ні на Буковині, ні в Україні. Ми очікуємо лебедів з першими морозами, вони злітаються до нас лиш 7-10 днів буде мінусова температура, як вони прилітають у Чорторию. Лебедів підгодовують. Ми будемо перевіряти, чи лебеді здорові. Кожних два дні лікар ветеринар буде приходити на озеро і дивитися з лебедями. Адже вірус пташиного грипу легко виявити. Вони літають на одному місці і викручують шию. Це відразу видно.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter