В народних переказах лісовик — це лісовий дух, головне завдання якого — слідкувати, щоб ніхто не приніс шкоди його господарству. Відповідно лісовик відноситься і до людей: добрих, які даремно гілки не заламують й звіра не вб'ють, допомагає вийти з лісу швидкої і короткою стежкою, а злих змушує блукати колами, а може і в саму гущавину завести. Говорили, що з вигляду лісовик нагадує людину, може прийняти вигляд знайомого, родича. Але якщо уважно придивитися, його можна впізнати: на лісовику майже завжди червоний пояс, ліва полу каптана запахнута на праву, а взуття переплутана з правої ноги на ліву.
У народному календарі відводиться кілька примітних днів, Агафон Огуменник — один з них. Особливим днем вважалося, наприклад, Воздвиження (27 вересня), коли лісовики переганяють лісом звірів; потрапляти на шляху такого каравану було смертельно небезпечно. У жовтні, на Єрофея, «лісовики з лісом розлучаються». Селяни говорили, що у цей день лісовий дух провалюється під землю, де зимує до весни, але перед цим всмак біснується — кричить, регоче, ламає дерева і ганяє звірів. У будь свят, пов'язаних з лісовиком, в ліс ходити небажано.
На Агафона помічали: якщо день видавався ясним, то сонячна погода протримається ще чотири тижні.
Читати ще: Колачі з медом та автентичні обряди. Традиції Заставнівського весілля покажуть у Чернівцях
