Представники громадської організації «Центр громадського моніторингу та аналітики» з’ясовували причину збитковості комунальних підприємств Чернівців. Як розповідає координатор проекту в м. Чернівці, експерт з питань децентралізації Тарас Прокоп, за рівнем прибутковості у 2017 році надходження від комунальних підприємств Чернівців становили 3 311 000 гривень. Вони суттєво зросли у 2018 році (4 333 000 гривень) та істотно знизилися у 2019 (2 233 000 гривень).
Найбільший прибуток приносить, звісно ж, Калинівський ринок. З нього і формується значна частка міського бюджету. Решта підприємств намагаються вийти на самоокупність.
За словами Тараса Прокопа, у нас є низка комунальних підприємств, які мали би бути прибутковими. У більшості міст вони такими і є. Але в Чернівцях несуть збиток.
«У першу чергу, мова про водоканал. Підприємство збиткове через понаднормові втрати води. В тарифі закладено 40% понаднормової втрати води. Але фактичні втрати становлять 67%. Підприємство втрачає через зношені мережі та устаткування на водозаборах.
Крім того, обладнання розраховане на значно більшу кількість води. Тому насоси закачують удвічі більший об’єм води, ніж потрібен місту. Залишки води змушені просто виливати», - каже Тарас Прокоп.
«Чернівцітеплокомуненерго», за словами фахівців «Центру громадського моніторингу та аналітики», збиткове через відсутність автоматичної системи подачі тепла, яка могла б значно скоротити витрати підприємства.
Крім того, на теплопостачальних підприємствах діє постанова Уряду, відповідно до якої лише 7% прибутків від платежу йдуть на потреби комунальників. Решту 93% вони сплачують за газопостачання фірмі, яка нині є фактично монополістом в Україні.
«Якби не було постанови, підприємство могло би покривати свої збитки. Разом із тим, населення має велику заборгованість перед теплокомуненерго. Своєчасна сплата коштів користувачами за послуги також дала би змогу підприємству не бути збитковим. Зараз заборгованість населення перед підприємством становить близько 80 мільйонів гривень», - розповідає координатор Центру громадського моніторингу та аналітики.
Прибутковість міжнародного аеропорту «Чернівці» імені Леоніда Каденюка залежить від кількості та статусу перельотів, які він обслуговує. Тому підприємство є дохідним лише у весняно-літній період. Якби місто мало постійні міжнародні рейси, бодай двічі на тиждень, підприємство працювало б із прибутком. Проте, рейсів досить мало, а під час карантину аеропорт взагалі не функціонував.
««Спецкомунтранс» є тарифозалежним, а тариф формується відповідно до нормативних актів. Наразі передбачена у цих актах вартість за послуги з вивезення твердо-побутових відходів є нижчою за економічно обґрунтовану. Крім того, підприємство не має власних сміттєвозів і для вивезення твердих побутових відходів вони залучають приватних підприємців. Через це підприємство несе ще й додаткові втрати. Закупівля своєї техніки дозволила б суттєво зменшити втрати», - зазначає Тарас Прокоп.
Також збитковим залишається й тролейбусне управління. Воно є самоокупним і приносить прибутки. Але нинішня збитковість спричинена тим, що останніми роками міська рада закуповувала досить багато тролейбусів і використовувала кредитні кошти. Через що підприємство зазнає великі втрати, сплачувати борги.
«У Польщі, Швеції значна частину частину функцій виконують не комунальні, а приватні компанії на конкурсній основі. Але міська рада при цьому виступає суворим регулятором. У цивілізованих країнах місцева влада має важелі впливу на підприємства», - каже Тарас Прокоп.
У Чернівцях же зазвичай ситуація виходить зворотною: маємо низку не надто позитивних прикладів. Так, на зміну комунальним ЖРЕПам прийшли приватні управительські компанії, з якими нині судиться міська рада. Більшість міських маршрутів обслуговуються приватними перевізниками, які кілька разів оголошували страйк, вимагаючи підвищити вартість проїзду, та не виїжджали на лінію, створюючи транспортний колапс. Так само, після низки відключень газопостачання в Чернівцях, в міській раді вирішили створити своє комунальне підприємство з обслуговування газових мереж, аби містяни не залежали настільки від приватної фірми-монополіста.
Читайте також: Теплокомуненерго перші, МКП «Реклама» - останні: у Чернівцях склали рейтинг прозорості комунальних підприємств
«Навіть попри те, що правила гри розробляє міська рада, в нас перевізникам дуже легко обходити правила і як таких, важелів впливу на приватних перевізників, міська рада не має. Але загалом місто могло би переходити на модель ведення господарства приватними компаніями. За винятком підприємств, які виконують соціальну функцію», - розповідає громадський діяч.
За словами Тараса Прокопа, практика свідчить, що приватні підприємства мають більш ефективний менеджмент. Можливо, згодом і ми переходитимемо на таку модель. Але вона буде можливою лише тоді, коли міська рада матиме більше законодавчо прописаних важелів впливу.
«Та водночас деякі комунальні підприємства все одно залишаться. Мова про ті, які мають соціальне значення для функціонування міста, й вони апріорі не можуть бути прибутковими. До прикладу, в нас є підприємство, яке надає ритуальні послуги, парк, лазня тощо», - резюмує Тарас Прокоп.
Автор: Олександр ЮХИМЕЦЬ, ІА АСС
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
