Тарас Прокоп
- Комітет Верховної Ради запропонував законопроект, у якому Чернівецьку область поділено на 3 райони з центрами у Чернівцях, Кельменцях і Вижниці. Хоча перед цим Мінрегіон оприлюднив дещо інший поділ – із центрами у Чернівцях, Сторожинці та Хотині. Як гадаєте, яким буде остаточний поділ нашої області?
- Власне, якщо Комітет зараз затвердив ось такий варіант поділу, то такий варіант буде іти на голосування у Верховну Раду України. Проте зараз є питання, чи буде відповідний законопроект прийнятий депутатами. Тому що значна частина депутатів, зокрема, з інших фракцій, не підтримують на даний момент цей законопроект. І питання, чи монобільшість у всьому складі підтримає цей законопроект. Якщо підтримає, то пройде такий варіант, який був затверджений Комітетом. Але є вірогідність того, що у «Слуги народу» немає однозначної позиції всередині фракції. І є ймовірність того, що цей законопроект не буде прийнятий, тож буде відправлений на доопрацювання. Але чи встигнуть його доопрацювати – це теж питання.
- Мешканці Хотинського району перекривали дорогу і виходили на протести. Як гадаєте, люди можуть у такий спосіб щось змінити?
- Все, що залишається жителям Хотинського району, - це піднімати це питання в інформаційному плані. Бо вже різними способами намагалися донести інформацію, як доцільніше поділити. Але остаточне слово взяли на себе народні депутати. І в першу чергу останній варіант, який був запропонований на Комітеті, це є робота депутатів-мажоритарників від Чернівецької області.
Такі проблеми виникають не тільки по Хотинському району. Такі самі проблеми є і в Новоселицькому районі з Мамалигівською громадою. Так само проблеми є по гірських районах, зі Сторожинецьком і Глибоцьким районами. Органи місцевого самоврядування зверталися до народних депутатів, до Кабінету Міністрів України. Але більшість звернень не були почуті.
Останній вихід, який залишається людям, - це вдаватися до активних протестів, щоби на них звернули увагу вищі посадові особи в державі.
Читайте ще: Зеленський прокоментував акції протесту в Атаках
- Які критерії для адміністративного поділу на райони? Що враховують в першу чергу?
- У Європейському Союзі чітко визначено, що районом можуть вважатися адміністративні одиниці з населенням від 150 до 800 тис. жителів. Ми теж взяли цей критерій за основу, проте в нашій методології зазначено, що, як правило, населення районів має бути не менше 150 тисяч. Верхньої межі в нас не визначено.
Районними центрами мають бути населені пункти, в яких є більша кількість населення. За методологію, в центрі району має проживати постійно близько 50 тисяч жителів. Але в Чернівецькій області ніхто, крім міста Чернівці, не підпадає під цей критерій. Тому враховуються і інші критерії, зокрема, по густоті населення в самому центрі і населених пунктах, які є в зоні доступності до цього населеного пункту.
Важливим фактором є інфраструктура району. Береться 60-кілометрова зона від центру і густота населення у цій 60-кілометровій зоні.
Ще один критерій важливий, під який не підпадає Сторожинець, - не може бути центром району населений пункт, розташований у 30-кілометровій зоні від міста обласного значення. Проте Міністерство пропонувало як один із варіантів місто Сторожинець, як центр району, оскільки це є велике і потужне в інфраструктурному плані місто.
- Коли мають бути затверджені остаточні варіанти поділу?
- Точкою відліку ми ставимо момент, коли будуть призначені місцеві вибори. Вони призначаються за 90 днів до дати, визначеної Конституцією. У нас визначено Конституцією, що наступні вибори мають відбутися 25 жовтня 2020 року. Відповідно, 27 липня – це граничний термін, коли мають бути призначені місцеві вибори. Проте ми не відкидаємо варіантів, що може бути зміщена ця дата на листопад чи навіть грудень. Бачимо, що зараз не встигають прийняти всі законопроекти і може навіть бути не прийнятий законопроект по районах. Тоді виникає загроза, що вибори або відтерміновують, або залишається той самий районний устрій, який в нас є на сьогодні.
- Яка головна мета адмінреформи? Як думаєте, чи принесе це користь простим українцям?
- У першу чергу – це наближення послуг до людей. Тобто людина у своїй територіальній громаді має право отримати максимум всіх тих послуг, які вона отримувала до цього чи то в районному центрі, чи деінде.
Кожна територіальна громада стає окремим індивідуальним організмом, який надає ряд послуг населенню.
Важливим елементом територіальних громад є фінансова незалежність і отримання більшої частини повноважень. Це сприяє конкуренції і інтенсивності розвитку громади.
- Чи може перспективний план у майбутньому переформатовуватися? Чи зможе якесь село чи місто, якому не сподобається в існуючій ОТГ, перейти в іншу? Чи є для цього спеціальні механізми?
- Є прийнятий законопроект про референдум. Він пройшов уже перше читання. І єдиний можливий варіант, коли громади зможуть переходити з однієї в іншу, в майбутньому може відбуватися шляхом референдуму.
На даний момент цю прерогативу по розподілу саме меж громад і встановлення центрів за собою має Кабінет Міністрів, який подає це на затвердження Верховної Ради України. Тобто самі жителі зараз уже не можуть змінити ту конфігурацію, яка є.
У майбутньому ми розуміємо, що будуть громади, які не покажуть достатньої спроможності, або будуть виникати якісь конфліктні ситуації. Тому, ймовірно, що буде механізм переходу. Але поки що це повністю невідомо.
Інше питання – щодо районів. Межування районів буде стояти виключно в компетенції Верховної Ради. І жителі не будуть мати можливості впливу на конфігурації районного поділу. В даному випадку важливу роль будуть грати народні депутати.
Вам буде цікаво: Вижниця, Кельменці і Чернівці: якими можуть бути центри нових районів Буковини
- Ваша думка: як має виглядати остаточний поділ Чернівецької області на райони, щоби всі були задоволені?
- Нами було розроблено кілька моделей, які пройшли багато обговорень. І остання модель, яка і була затверджена на робочій групі, створеній при ОДА в попередні роки, знайшла найбільше підтримки. Я вважаю, що вона була найідеальнішою. Це модель поділу на 3 райони: гірський (Путильський, Вижницький, частина Кіцманського (Брусницька ОТГ) і Сторожинецький райони), Чернівецький (Кіцманський (без Брусницької ОТГ), Заставнівський, Глибоцький, Герцаївський і Новоселицький (разом з Мамалигою) райони), Дністровський (Хотинський, Кельменецький і Сокирянський райони). Такий поділ знайшов підтримку і не викликав супротиву в населення. Ми кілька років обговорювати його. Це вже було сприйнято людьми.
Зараз змінили конфігурацію – і це спровокувало такий значний супротив. Бо це було зроблено без жодної комунікації, не було проведено обговорень. Складається таке враження, що теперішня влада вирішила створити невеличке коло людей, які самі розробили адміністративно-територіальний устрій і перевернули реформу в Чернівецькій області з ніг на голову.
- Повернутися до запропонованої вами моделі ще є шанс?
- Останнє слово – за народними депутатами. І вони представили саме ту позицію, яка зараз була затверджена в Комітеті. Ми намагалися комунікувати з нардепами, але вони, на жаль, на наші пропозиції ніяк не відгукуються.
Фактично, всі напрацювання, які були зроблені раніше, навіть напрацювання у комунікації цієї реформи, були перекреслені. Через це – постійні протести.
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
