Чернівецька область
До завершення цьогорічних місцевих виборів у Чернівецькій області залишається звичний районний поділ. Про це ІА АСС розповів політолог, експерт з виборчого законодавства Ігор Баб’юк.
А на виборах визначатимуть майбутніх обранців вже з урахуванням нового районного поділу.
«Існує постанова Верховної Ради про ліквідацію й утворення районів. Вона є підставою для оголошення перших виборів в нові районні ради. Цей документ визначає нові райони, їхні межі та центр», - каже Ігор Баб’юк.
Проте, поки що залишається відкритим запитання, які повноваження будуть у нових районів і за які кошти вони будуть існувати. Річ у тому, що райони позбуваються тих прибутків, які раніше отримували централізовано.
Частину податків вони передають громадам, як і більшість інфраструктури.
Райрадам залишатиметься майно, яке не передається громадам. Воно буде спільного використання.
Читайте також: Думка дня: Політолог про те, як новий районний поділ вплине на місцеві вибори
Крім того, райони будуть представляти спільні інтереси територіальних громад, а також обслуговувати дороги та іншу інфраструктуру районного значення.
«Таким чином, до прикладу, Чернівецький район буде мати багато майна з розформованих районів, які увійшли до його складу: клуби, приміщення адміністрацій, районні лікарні, територіальні центри соціального обслуговування, бібліотеки тощо. Деякі інфраструктурні об’єкти територіальні громади захочуть узяти на свій баланс. Ті ж, від яких громади відмовляться, і будуть належать новим районним радам», - розповідає Ігор Баб’юк.
Внаслідок цього, за словами політолога, партії в розгубленості. Вони не знають, які повноваження в районів і яку вагу матимуть їхні висуванці, йдучи до районних рад.
До прикладу, Чернівецький район, згідно з Виборчим Кодексом, буде мати 64 депутати.
Висунути список із 64 депутатами – непросте завдання. На думку експерта, незацікавленість більшості політиків у районах може полегшити проходження до райрад. З іншого боку, вибори до райрад можуть бути менш цікаві і для пересічних виборців.
«Зараз район буде структурою, яка має окремий бюджет. Він буде формуватися з обласного, але територіальні громади вже будуть напряму мати відносини з казною. Відтак, громада не буде йти в район і просити гроші. Вони будуть мати гроші незалежно від того, хоче районна рада дати їх чи ні.
Щобільше, районна рада сама буде просити кошти в громадах для отримання об’єктів спільної власності. У нас 52 територіальні громади. З наступного року вони матимуть свої бюджети, як зараз міста обласного значення», - каже Ігор Баб’юк.
Отримуйте новини в Telegram
Тому наразі ніхто не знає, з чого тепер будуть жити райради. Вони потрапляють в ситуацію, коли проситимуть гроші для утримання районного клубу, соціального центру чи приміщення колишньої адміністрації.
«З обласного бюджету вони точно отримуватимуть гроші на апарат райради. Але це мізерні гроші. Тепер вони зі статусу диктатора, який вирішує, виділяти гроші чи ні, стануть прохачами. Крім того, що ці 64 депутати прийматимуть, поки що теж незрозуміло. Припускаю, будуть реалізовувати спільні програми з територіальними громадами», - резюмує Ігор Баб’юк.
Автор: Олександр Юхимець
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
