Прилад нічного бачення, вартістю 42 тисячі гривень, передали демобілізовані атовці українським захисникам, які їдуть на передову. Вони впевнені, цей пристрій допоміг їм врятувати життя і повернутися до своїх родин, наразі того ж бажають своїм бойовим побратимам.
Бійці 25 - ої повітрянодесантної бригади називають цей прилад очима. Кажуть, в нічний час, він дозволяє і ворога побачити, і техніку, саме тому рятує життя солдатові. Авдіївка, Дебальцеве – цим буковинцям доводилось воювати у найгарячіших точках – опісля року служби їх демобілізували і найдорожчим вони вирішили поділитися із бойовими побратимами.
Олег Горбатюк, учасник бойових дій: «Важливо допомагати, бо ми знаємо як там і знаємо, що потрібно. Передаємо прилад, яким користувались самі. У нашому підрозділі ми його не залишали з тієї причини, що підрозділ наш укомплектований достатньо, тобто боєздатність підрозділу ми ніяк не погіршили. Це ми віддамо людям, яким він знадобиться більше, ніж нашим, бо таких приладів у нас було достатньо».
Така братська підтримка – надзвичайно важлива, каже учасник АТО, який знову рушає на передову.
Учасник АТО: «Чим краще ми оснащені, тим більше у співробітника шансів виконати завдання і повернутись додому живим, здоровим. Прилад, що нам передали співробітники 25 бригади, я бачу може використовуватись в якості приладу для спостереження, і особливу для нічного водіння техніки».
Цей прилад слугуватиме ще й оберегом, впевнені вояки.
Христя Венгринюк, письменниця: «Дякуючи чернівчанам, дякуючи Оксані Михайлівні Івасюк, ми речі, де ми просто віддавали, направду, свої вишиванки старовинні і збирали ці кошти». об’єднались і створили ярмарок на вулиці, де люди продавали свої вишиванки"
Придбавши прилад, вартістю 42 тисячі гривень, волонтери не зупиняються. Вони дізнаються, чого потребують вояки і намагаються забезпечити всім необхідним.
Галина Марчук, волонтер: «Замовляють вже теплі носки, термобілизна їм потрібна. Бо того, що в них було, вже зносилось, замовили комуфляжну форму, бо все зносилось, бо починаються дощі, їм потрібна їжа кожен раз, потребують також хлопці медикаментів, овочів та фруктів».
Роман Гаїна, волонтер: «Є дуже велика потреба – це рації. Рації – вони дуже часто виходять зі строю, потрібно до них акумулятори купувати, нові рації закуповувати, ми це все закуповуємо».
Христя Венгринюк, письменниця: «Хочемо, щоб ці прилади все - таки допомагали і щоб не було вже цих страшних смертей, щоб ця війна страшна закінчилась і об ми могли їм купувати щось приємне, вже вітаміни після реабілітації, а не такі страшні речі».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами