Бейт-Кадішін в Чернівцях стане справжнім меморіальним центром

Інтернет-портал lb.ua зазначає, що до Другої світової війни Чернівці були центром єврейського життя. Місто досі прикрашають оригінальні будівлі, зведені єврейською громадою. І одне з них - «Бейт-Кадішін», ритуальний Будинок прощання на чернівецькому єврейському кладовищі.

Це вражаюче спорудження у вигляді купольного мавзолею кубічної форми, стилістично відноситься до епохи модерну, було побудовано в 1905 році. При будівництві використовувалися унікальні, для свого часу, технології: архітектор Макс Моргенштерн вперше в Європі спроектував величезний купол із залізобетону.

У «Бейт-Кадішін» проходили прощання з покійними за релігійним єврейським обрядом. Однак після Другої світової війни, коли єврейські громадські споруди стали повсюдно закривати, Будинок прощання теж не уникнув цієї долі. Він використовувався не за призначенням, в ньому влаштували склад. Потім його зовсім закинули.

Вперше про реконструкцію «Бейт-Кадішін» заговорили в 1990-х. Тоді ідею ремонту і відновлення висловив австрійський журналіст Гельмут Куздат, який гостював у Чернівцях. А голова Чернівецького єврейського громадсько-культурного фонду, співпрезидент «Ваад» України Йосип Зісельс запропонував розмістити у відремонтованій будівлі меморіальний музейний центр у пам'ять про євреїв Буковини, які загинули під час Голокосту.

Йшли роки, для реалізації проекту Гельмут Куздат навіть написав книгу про Чернівці та чернівецьких євреїв. Однак і з її допомогою кошти на відновлення «Бейт-Кадішін» зібрати не вдалося: масштаби робіт величезні і вимагають дуже великих вкладень. Проте пошук спонсорів тривав, паралельно розроблялися варіанти реконструкції.

««Ваад» України має пряме відношення до реконструкції, адже ще в 2015 році міська влада Чернівців на 49 років передали будівлю «Бейт-Кадішін» в користування нашої організації, - каже співпрезидент Асоціації єврейських громад та організацій ( «Ваад») України Андрій Адамовський. - У 2017 році уряд Німеччини виділив 100 тисяч євро на зовнішній ремонт «Бейт-Кадішін». За ці гроші був зроблений ремонт фасаду та реставрація купола «Бейт-Кадішін». В цілому на ремонт будівлі і створення меморіального центру потрібно витратити близько одного мільйона євро, хоча раніше ми припускали, що зможемо вкластися в 800 тисяч. Поки що акумулювати таку суму не вдалося», - коментує Андрій Адамовський.

Будівля має унікальні архітектурні особливості. Реставратори хочуть зберегти його автентичність. Тому історична споруда повністю збережеться, а з тильного боку будівлі планується будівництво у три рівня павільйону для розміщення музейної експозиції.

Музей розрахований на різні групи відвідувачів - сюди приходитимуть чернівчани та гості міста, старші школярі і студенти, люди, які пережили жахи гетто, іноземні туристи, особливо вихідці з Буковини. Тому концепція музею буде багатозадачною, щоб кожен відвідувач не просто ознайомився з певним історичним періодом, але глибоко усвідомив трагедію Голокосту. Крім того, музей стане ще й «музеєм єврейського кладовища» - експозиція розповість про людей, які поховані біля «Бейт-Кадішін», зазначив Андрій Адамовський.

Говорячи про унікальні особливості «Бейт-Кадішін», меценат Адамовський має на увазі інтер'єр будівлі, який представляє самостійну цінність. На це літо запланована реставрація центрального залу. Важливою частиною декору є поминальні молитви на стінах, а також монументальна пам'ятна дошка з іменами філантропів - представників єврейської громади Чернівців, які пожертвували кошти на зведення будівлі. Дошка збереглася лише частково, її пошкодили безжалісний час і не менше безжальні вандали.

12 вікон в куполі вже відновлені, а найближчим часом настане черга чудових трисекційних дверей. До слова, відреставровані портали дверей і вікна (з вітражами) зроблені точно за зразками початку ХХ століття.

Нагадаємо, перший етап реконструкції «Будинку прощання» на єврейському кладовищі, завершили ще у лютому 2018 року. 

Читати ще: Бейт-Кадішін отримує нове життя.

Міська влада Чернівців теж зацікавилася відродженням будівлі, вже в цьому році обіцяють провести до будівлі каналізацію.

 «Безумовно, меморіальний центр повинен створюватися з урахуванням найсучасніших музейних ідей і технологій. Експозиція майбутнього музею включатиме в себе фотографії, документи, що збереглися і автентичні предмети тієї епохи », - розповідає Йосип Зісельс.

На офіційному сайті Чернівецького меморіального музейного центру Буковини зазначено, що частина експонатів буде виставлена в постійній експозиції, а інша частина за допомогою відеопроекторів буде спроектована на стіни залу у вигляді динамічних зображень у відповідному збільшенні. Це дасть можливість змінювати матеріалів в залежності від конкретної тематики екскурсій і виставок. Крім того, передбачається організація тимчасових виставок.

Ідеологи проекту розуміють, що значною частиною відвідувачів буде молодь, а також люди, не завжди достатньо обізнані про причини і події Голокосту. Для них емоційна складова експозиції несе особливе навантаження, і тому особливо важливо використовувати сучасні мультимедійні засоби і комп'ютерні можливості, щоб з їх допомогою наблизити події минулого до сьогоднішнього дня.

«Музей важливий для просвітницької роботи, головним чином - серед молоді», - каже Йосип Зісельс.

В експозиції будуть порушені і розкриті болючі питання, пов'язані не тільки з Голокостом, а й з передвоєнним періодом. Зокрема, мова йде про б окупації Північної Буковини Радянським Союзом в 1940 році, про колаборації та співучасті в злочинах.

Концепція меморіального музею передбачає чотири основні тематичні блоки і меморіальний зал. Відвідувачі будуть починати екскурс в історію з верхнього рівня нового павільйону. Там буде представлений австро-угорський період (з середини XIX століття до 1918 року). Потім спуск на поверх і ознайомлення зі складним періодом румунського правління в період між двома світовими війнами (1918 - 1940 рр.) І з коротким, але важким періодом радянської анексії Північної Буковини (1940 - 1941 рр.). Н а нижньому поверсі музейної експозиції представлено «випадання з людяності» - зал, присвячений трагедії Голокосту. Потім знову повернення на середній поверх - до післявоєнного часу, до радянського періоду, аж до сучасної України.

А після цього відвідувачі виходять в величезний порожній зал під куполом - в простір «Бейт-Кадішін». Тут, в Будинку прощання, перед ними розгортається «Книга душ» - велична меморіальна інсталяція на згадку про тих, хто похований на єврейському кладовищі, і тих, хто зник у вогні Голокосту.

Для реалізації планів по створенню меморіального музейного центру необхідні великі кошти. Андрій Адамовський каже, що, крім уже використаних 100 тисяч євро від уряду Німеччини, «Ваад» України планує вкласти в реконструкцію мінімум 50 тисяч євро організації. Ще 100 тисяч євро сьогодні виділяє приватний інвестор. На ці гроші зараз і ведуться внутрішні роботи. Також 50 тисяч євро гарантував президент Всесвітнього об'єднання буковинських євреїв Йоханан Рон-Зінгер. «Якщо підрахувати, вийде 300 тисяч євро. До кінця року повинні бути закінчені внутрішні роботи в будинку «Бейт-Кадішін». Тоді, можливо, їх і освоїмо. Пошук донорів триває. Є надія, що проект підтримає Всесвітній єврейський конгрес, генеральним директором якого є Роберт Зінгер. Він, до речі, родом з Чернівців. Але головне те, що «Бейт-Кадішін» став народним проектом. За фандрайзингу вдалося організувати збір грошей, нехай і невеликих сум. Плюс ми звернулися до посольств Німеччини, Австрії та Румунії. Сподіваємося, вони відреагують на наше прохання про сприяння», - каже Андрій Адамовський.

Закінчити реалізацію проекту планувалося в 2019 році, проте зараз стає зрозуміло, що попереду ще близько п'яти років реставрації та будівництва. «Це тривалий процес. Нам не потрібно, щоб гроші лежали безгосподарно. Дуже складно залучати кошти під проекти, які існують тільки «на папері». Тому спочатку запускається частина робіт, а далі шукається додаткове фінансування, як ми і зробили. Думаю, нам варто орієнтуватися на термін реалізації в п'ять років. Реставрація затягується не тільки через відсутність коштів. У регіонах складно знайти фахівців за специфічними завданням, пов'язаним з реставрацією. Тому частина замовлень передаються до Києва або до Львова. А це - час », - каже Йосип Зісельс.

У свою чергу Андрій Адамовський вважає, що кращий спосіб реалізувати ідею реставрації «Бейт-Кадішін» і створення меморіального комплексу - діяти спільно. Адамовський впевнений: «Бейт-Кадішін» - це наша пам'ять. Його потрібно зберегти для майбутніх поколінь. Спільно у нас вийде».