Останнім часом чернівчани часто чують про замінування – то торгових центрів, а то державних установ. На всі ці повідомлення обов`язково реагує відділ вибухотехнічної служби ГУ НП в Чернівецькій області. І якщо для когось замінування є жартом, а евакуація здається грою, то для вибухотехніків – це відповідальна робота, що і вдень, і вночі вимагає повної бойової готовності. Про свою щоденну роботу ІА АСС розповів Андрій Гаврих, начальник відділу вибухотехнічної служби ГУ НП в Чернівецькій області.
- У будь-який час черговий може повідомити про виклик. Ми на зв`язку завжди – будь-якої хвилини може знадобитися наша допомога. У відділі, який обслуговує всю область, працюють семеро людей. Один із них – кінолог-вибухотехнік, - розповідає Андрій Гаврих. - Буває важко, звісно. Але кожен із нас знає, що треба виконати завдання. І тут все залежить від тебе. Тому відкидаємо зайві емоції і працюємо. Як же працювати ефективно, якщо постійно боятися своєї роботи?..
На виклик разом з нами виїжджають всі екстрені служби: слідчо-оперативна група поліції, патрульна поліція, «швидка», ДСНС, газова служба, водоканал. Але поки сапери не приїхали і не оглянули територію на наявність вторинних вибухових пристроїв, ніхто з громадян та правоохоронців не має права входити в небезпечну зону.
- Які ваші перші дії по приїзду на місце виклику?
- По приїзду на місце виклику, у разі проведення евакуації людей, перш за все вибухотехніки перевіряють прилеглу територію до місця паркування службового автомобіля (він має знаходитися у безпечному місці). Надалі оглядаємо прилеглу територію до виявленого небезпечного об’єкту, потім – власне об`єкт, у якому, згідно повідомлення, може знаходиться вибухонебезпечний предмет.
- Нам дуже допомагає службовий собака. Він знає запахи різних вибухівок. Кінолог-вибухотехнік і собака – одне ціле. Пес відчуває людські хвилювання і стрес. Водночас, дуже чітко знаходить небезпеку. Наприклад, коли оглядаємо приміщення, не відчиняємо кожну тумбочку чи шафу: якщо там є вибуховий пристрій, від цього він може спрацювати. Службовий собака визначає, чи є там запах вибухових речовин, при виявленні – подає знак, і далі вже починають працювати вибухотехніки по знешкодженню, - продовжує Андрій. – Наразі у нашому відділі вибухотехнічної служби є один службовий собака. Але в кінологічному центрі – ще 5 тварин, натренованих на пошуки вибухівки. У разі потреби – вони допомагають нам.
- Собак яких порід залучають до пошуку вибухівки?
- В основному – німецьких вівчарок. Є у нас також малінуа та лабрадор. Для пошуку вибухівки важливо, щоби собака був спокійний і стриманий. Аби зайве не гавкав, не відволікався, не агресував. Коли виявляє вибухонебезпечний предмет, повинен спокійно сісти або лягти біля того місця. Ні в якому разі не шкрябати лапами, не гавкати, адже вибуховий пристрій може спрацювати і на звук. От у цьому плані німецькі вівчарки дуже гарно спрацьовують. Маліноа – енергійніші, експресивніші. Водночас, мають більше сил.
Пошук вибухівки для пса – це свого роду гра, він думає, що шукає свою улюблену річ. Так «гратися» він може до пів години – далі потребує відпочинку.
- Найчастіше ми виїжджаємо на наглядні випадки. Це виявлення вибухових пристроїв та вибухових речовин у злочинців, виявлення підозрілих предметів залишених в місцях перебування людей та які можуть містити вибухові пристрої, погроза застосування вибухового пристрою. Наприклад, власник побачив, що у нього щось висить біля заднього колеса автомобіля. Виїхали – а там закріплена ручна граната, - каже Андрій Гаврих.
- Також беремо участь у санкціонованих обшуках в якості спеціалістів-вибухотехніків у разі підозри про можливе зберігання вибухових матеріалів або при їх безпосередньому виявленні, надаємо допомогу у вилученні боєприпасів у злочинців. Все це робиться з метою недопущення травмування чи загибелі людей та поліцейських, адже деякі боєприпаси відносяться до категорії «вкрай небезпечні» та потребують знищення на місці або в умовах полігону в залежності від стану в якому вони знаходяться. Такі дії можуть провести лиш вибухотехніки.
Інколи Буковинці і самі приносять та здають зброю і боєприпаси. Нагадую, що згідно статті 263 Кримінального Кодексу України, якщо людина самостійно здала боєприпаси, написала заяву про добровільну здачу – за це вона відповідальності не несе. А от за незаконне зберігання передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
- Що робите із вилученими боєприпасами?
- Якщо їх стан дозволяє здійснювати транспортування та дослідження, то вилучені боєприпаси направляються для проведення судової вибухотехнічної експертизи до науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС України з метою встановлення інформації, що стосується самого вибухового пристрою. В рамках експертизи вибухотехніків залучають до проведення експериментальних підривів вибухових пристрої та вибухових речовин. Також знищення вибухових матеріалів проводяться за рішенням суду з метою їх утилізації.
- Чому не можна знайдені боєприпаси зберігати як реліквію? Їх обов’язково треба передати фахівцю?
- Обов’язково, тому що вони вперш за все несуть небезпеку для життя та здоров`я людини! Якщо людина на городі, в полі чи в лісі знаходить боєприпаси часів війни, вона повинна повідомити про це відповідні органи. Також ні в якому разі не переміщати виявлений об’єкт, бажано обгородити та позначити підручними засобами місце знахідки, повідомити оточуючих про можливу небезпеку, відійти на безпечну відстань (відкрита місцевість – не менше 100 метрів, за будівлями – не менше 50 метрів) та дочекатись прибуття відповідних служб, останнім вказати на місце знахідки. В основному знищенням боєприпасів часів війни займається піротехнічна служба ДСНС, але як тільки людина бере цей снаряд і несе до себе додому – вона наражає на небезпеку своє життя та оточуючих, та якщо боєприпаси виявляться у громадянина, то останній понесе кримінальну відповідальність – за незаконне зберігання вибухових матеріалів. І тоді вже виїжджаємо ми.
Всі вибухові матеріали часів війни – вкрай небезпечні. Ці об’єкти тривалий час знаходилися в землі, корпус та підривник снаряду, міни чи гранати піддаються корозії. Відповідно, корозія негативно впливає на властивості вибухової речовини, якою споряджені боєприпаси. Більшість снарядів були відстріляні, летіли в ціль, але не вибухнули. При цьому підривники знаходяться у бойовому положенні. Неправильні маніпуляції з цим снарядом можуть призвести до вибуху.
Тому ці снаряди транспортуються на підривний майданчик або підриваються на місці виявлення, якщо це можливо (ліси, поля, кар’єри).
Якщо такі предмети виявляють в людному місці, ми, в залежності від небезпеки, яку може нести боєприпас, приймаємо рішення: транспортувати до підривного майданчика з дотриманням заходів безпеки чи підривати на місці з проведенням евакуації людей на безпечну відстань з використанням вибухозахисних контейнерів або інших засобів, що можуть локалізувати розліт осколків.
- Останнім часом зросла кількість «жартів» про замінування. На подібні виклики виїжджаєте якось більш полегшено?
- Кожен виклик для нас є бойовим. Нема «полегшеного» виїзду. У кожному випадку обов’язково для перевірки повідомлень про закладення вибухівки на місце події прибувають слідчо-оперативні групи, фахівці-вибухотехніки, кінологи, рятувальники, працівники медичних та комунальних служб, представники інших відомств. Поки спеціалісти витрачають сили і час на пошуки неіснуючих вибухонебезпечних предметів, хтось саме в цю мить може дійсно терміново потребувати допомоги служб які залучені на дане повідомлення.
Крім того, через «жарти» про замінування вимушено призупиняється діяльність навчальних закладів, установ, підприємств. Серед населення можуть поширюватися панічні настрої, неспокій, страх за власне та життя і здоров’я рідних.
Хочу нагадати всім: за подібні кримінальні правопорушення, згідно зі ст. 259 Кримінального кодексу України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років. Те саме діяння, якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно – порушникам загрожує від 4 до 8 років ув’язнення.
- А чи стосується це випадків, коли виявляють залишені сумки, повідомляють у поліцію про виявлення підозрілого предмету, але там, на щастя, ніякої вибухівки нема?
- Ні в якому разі таких викликів це не стосується. Навпаки, сумлінний громадянин, якщо виявив підозрілий предмет (сумку, коробку, предмети схожі на саморобні електронні пристрої підозрілого характеру і т.д.) невідомо ким залишений, повинен зателефонувати до поліції, вказати адресу та місце виявлення об’єкту, описати його, надати свої дані. Обов’язково дочекатись відповідних служб з дотриманням заходів безпеки (позначити місце знахідки, повідомити оточуючих про небезпеку, відійти на безпечну відстань). Хтозна, що насправді може бути в пакеті. Це передбачити неможливо. Водночас, відповідальність і небайдужість перехожого може врятувати багато життів.
У нас був випадок, коли у лісосмузі виявили картонну коробку. Ми приїхали, оглянули, а в ній виявили дві ручні гранати.
Тож, якщо ви побачили невідомий предмет, не чіпайте його, а телефонуйте на спецлінію «102». Також здавайте боєприпаси! А ті, хто телефонує і жартома повідомляє про замінування, пам’ятайте: це - кримінальна відповідальність.
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами