На столі Дмитра Костельного – нагороди імені Степана Бандери та братства ОУН-УПА. Голова Чернівецького товариства політв’язнів та репресованих Дмитро Костельний пройшов непрості випробування, щоб нині, не криючись, читати «Кобзар», розмовляти українською та ходити із синьо-жовтим прапором.
Із початком репресій проти українських націоналістів, радянська влада звинуватила його в посібництві і разом з матір’ю у 1947 році вивезла із Львівської області до Сибіру.
Дмитро Костельний, голова «Чернівецького товариства політв`язнів та репресованих»: «Нас тоді, 21 жовтня, вивезли на спецпоселення у Сибір. З 19 до 30 років я провів в Омську. Вся молодість там минула. Нас таких – шість вагонів – забрали працювати на Омському шинному заводі».
Працюючи в Омську, пан Дмитро одружився, там народилась його старша донька.
Читайте ще: Різні ідеології – одна історія
З часом – подався на роботу до Красноярська, із дружиною почали планувати переїзд до України. Знайшли по обміну квартиру в Чернівцях, переїхали сюди в 1963 році та влаштувались працювати на гумовому заводі.
Зараз Дмитро Костельний щиро вболіває за Україну та напам'ять декламує «Каменяра» Івана Франка. Агресія Росії його не дивує, а от національне піднесення, навпаки, приємно вражає. Дмитро Костельний: «Багато хто і не мав надії, що і з Східної України молоде покоління підніметься на боротьбу за волю України».
Дмитро Костельний багато років очолює міське товариство політв’язнів та репресованих. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, багатьма медалями.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами