на фото: споруда цивільного захисту
У Кодексі цивільного захисту України таке поняття як «бомбосховище» відсутнє, пише ІА АСС. Такі спеціалізовані приміщення називаються захисними спорудами цивільного захисту. Є ще також протирадіаційні укриття та швидкоспоруджувані споруди. Загалом, основними характеристиками є заглибленість та герметичність приміщення зі штучною фільтровентиляцією.
«Я не знаю, де на моїй вулиці таке бомбосховище може бути, може в школі? Не проінформована я на цю тему», - каже чернівчанка Інна.
«У моєму домі нема. У старому місті слід шукати. У центрі, на підприємствах. А зрештою – я і так не встигну добігти, де б вони не були», - розповів місцевий мешканець Віктор.
«Біля нашого будинку я не знаю, де є таке укриття. Звісно, у разі біди слід бігти у підвал, певне, але вони всі закриті, а у кого ключ – не знаю», - каже чернівчанка Світлана.
Отримуйте новини в Telegram
У Чернівцях налічується близько 150 захисних споруд цивільного захисту. Крім того, сюди ще плюсують багато підвальних приміщень, котрі можуть стати тимчасовим пристанищем у разі біди.
«Площа для укриття усіх споруд Чернівців вміщує десь 60 тис осіб. Тоді як громада Чернівецької ОТГ має 270 тис осіб. Згідно із Кодексом (стаття №32) сховища призначені для укриття найбільшої працюючої зміни підприємств, які будуть працювати на обороноздатність держави чи забезпечуватимуть життєдіяльність міста. Населення, котре не буде залучене, мають евакуювати або укритись у підвальних приміщеннях будинків», - коментує Володимир Самолюк, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернівців.
Також за його словами, стан захисних споруд з кожним роком незворотньо погіршується. І більше половини з них не готові для захисту населення.
«Це не бомбосховище, а кладовище. Сьогодні людей тут не можна утримувати. Ось ви бачите фільтри, але вентиляція не працює. Навіть мотора нема, який б нагнітав повітря. За 5 годин тут не буде вже чим дихати», - розповідає Ростислав Шерстюк, керівник ЖРЕПу №14.
Керівник комунального підприємства показує один із захисних об’єктів на вулиці Головній.
На території ЖРЕПу №14 проживає 17 тис осіб. І на всіх людей – лише три спеціалізованих укриття, котрі на балансі підприємства. Якраз у одне з них (найбільше за площею) зможе увійти за нормативами лише 184 особи.
«А кого обирати? Діти? Матері? Інваліди? І це найбільше укриття. Йому 70 років. Нема навіть протипожежного інвентаря. Хіба самому купити за власні кошти вогнегасник. Тут мають бути комбінезони, ємності для питної води, респіратори. Нема нічого. Лишились інструктажі та стенди. У разі екстреного випадку – що нам робити? Де кошти брати?», - зазначає Ростислав Шерстюк.
Читати: На Буковині тривають військові навчання для чиновників
Утримувати такі споруди з тарифу квартплати не передбачено. Лише у 2015 році міська рада виділила незначні суми для встановлення санвузлів та прибирання і поточного ремонту.
Важливим пунктом у системі цивільного захисту є стан підвальних приміщень. Адже зараз вони занедбані, часто не прибрані, люди не проінформовані, як діяти у разі надзвичайної ситуації. Це обмежує можливості кожного та можливості сусідів для укриття на випадок біди.
Чиновники неодноразово наголошували, що стратегічно правильно було б на рівні держави випрацювати тактику фінансової підтримки та нагляду за цими спорудами, аби тримати їх у належному стані.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
