Викладач кафедри внутрішньої медицини Буковинського державного медичного університету Мирослава Березова тиждень працювала лікарем-волонтером у медичному пункті першої медичної допомоги у Франції.
Мирослава Березова приїхала до Франції на відпочинок. Проте коли дізналася, що у медичному пункті релігійної спільнота Тезе немає жодного лікаря, зголосилася допомогти.
- Ця спільнота щотижня приймає до шести тисяч паломників різного віку з різник країн світу. А на постійній основі в медичному пункті працюють тільки медичні сестри-монахині, які здатні оцінити загальний стан пацієнта та вирішити питання щодо можливої госпіталізації. Тож лікарі – на вагу золота, - розповідає жінка. – Узагалі, лікування у Франції дуже дороге. Безкоштовно надають медичну допомогу тільки у екстрених випадках, всі інші звернення до лікаря вартують грошей. Але медичний пункт спільноти Тезе - безкоштовний. Саме тому крім паломників сюди часто звертаються жителі найближчих населених пунктів.
Лікувати Мирославі Березовій доводилося різних людей: мешканців Куби, Голландії, Бразилії, Австрії, Таїланду, Японії, Росії, Польщі, Китаю тощо. Хворі зверталися з різними проблемами, а деякі ще й ретельно записували всі рекомендації щодо лікування.
- Більшу частину медичних препаратів у Франції можна отримати тільки за рецептом, тому арсенал ліків в медичному пункті складався тільки з того, що змогли дістати волонтери. Цими ліками ми й лікували хворих, - продовжує Мирослава. - Мене здивувало те, що місцеві взагалі не знайомі з народною медициною. Наприклад, для лікування застуди ніхто не п`є трав`яні чаї з медом, не парять ноги, не роблять «саморобних» інгаляцій.
У медпункті в спеціальних пластикових боксах були розфасовані ліки від різних недуг: від алергії, температури, спазму, навіть від астми тощо. Їх використовували для надання першої допомоги.
- За тиждень роботи лікарем-волонтером, мала два справді складних і відповідальних звернення. До медпункту прийшли пацієнти з ознаками «гострого живота». Таких хворих ми негайно перевозили до найближчої міської лікарні, - розповідає лікарка. - У першому випадку діагноз «гострий апендицит» підтвердився після хірургічного втручання. Про другого пацієнта, на жаль, нічого не знаю, бо тоді вже закінчувала свою місію і поверталася додому.
Також Мирослава Березова лікувала родину, яка переїхала до Франції з Сирії. Спільнота тимчасово надала їм прихисток. Їхній п`ятирічний син Нурх був дуже ослаблений через недостатнє харчування. Сім`я дуже бідувала на батьківщині. Буковинська лікарка коригувала харчування хлопчика, допомагала йому відновити сили і здоров`я.
- Аби стати лікарем-волонтером, необхідно вибрати країну та організацію, яка би могла прийняти тебе для подібної роботи, написати лист-запит, - пояснює жінка. - Єдине, що дуже важливо, - добре знати іноземну мову, бажано – англійську. У такій роботі добре вчишся знаходити спільну мову з різноплановими пацієнтами. Власне, отримуєш надзвичайно потрібний практичний досвід.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами