Як міська рада готується до можливих фінансових проблем, причиною яких є пандемія вірусу COVID-19 – таким питанням на своїй сторінці у Facebook зацікавилася голова громадської організації «Центр реформ та розвитку – Чернівці» Марина Кирилюк. Внаслідок карантину на невизначений час закриті чимало закладів, установ та офісів, власники яких наповнюють міський бюджет за рахунок податків, оренди та інших виплат. Крім того, перестав працювати головний наповнювач міського бюджету – Калинівський ринок, а разом із тим, кілька тисяч працівників та підприємців, які там торгували.
«Питання до місцевої влади: чи сформована робоча група з напрацювання заходів з виходу міста з економічної кризи? Адже надходження до бюджету різко зменшаться і сповільняться, а заплановані видатки по бюджету відтермінують. Які дії влади? Чи діятиме вона на випередження», - запитала відповідальних посадовців на своїй сторінці Марина Кирилюк.
На думку авторки посту, щонайменше, необхідно спрогнозувати можливі надходження до бюджету протягом березня – травня та переглянути видатки, щоби безперебійні виплати за захищеними статтями.
«При цьому варто усвідомлювати, що бізнес несе зараз значні витрати. Тож, варто прогнозувати сповільнений вихід в нормальний режим роботи економіки міста. Оскільки й доходи мешканців міста значно знизяться. Відповідно, різко впаде рівень споживання. Пройде певний час, доки ситуація стабілізується. Тому потрібно спланувати чіткі дії бюджетної політики міста», - написала Марина Кирилюк.
Як зазначає у відповідь депутат міської ради, член комісії з питань бюджету та фінансів Юрій Бурега, в такі моменти вкрай важливі зовнішні запозичення, кредити та гранти.
«Вливання в реальний сектор економіки та виробництво дасть підйом, якщо його кредитувати, дешевими й довгостроковими кредитами. Але це в основному повноваження уряду й ОДА.
У місті також є над чим працювати, що стосується збільшення доходів і зменшення видатків, але це спільна робота всієї влади на довжелезну дистанцію», - зауважив депутат.
Читайте також: Міністерка соцполітики повідомила, хто у квітні отримає по тисячі гривень
У міській раді кажуть, що до можливих ускладнень в економічній складовій міста починають готуватися вже. Так, заступниця начальника відділу бухгалтерського, інформаційно-аналітичного обліку та звітності фінансового управління Марія Іванческул зазначає у коментарях, що заходи для належного та безперебійного функціонування міста в умовах сьогодення у міській раді вже розпочали.
«Обрахунок можливих втрат доходів міського бюджету Чернівців розпочали проводити одразу після оголошення у Чернівецькій області надзвичайної ситуації та впровадження протиепідемічних обмежень», - зазначає чиновниця.
За її словами, враховуючи зміни до Податкового кодексу України, внесені 17 березня цього року, прогнозовані орієнтовні втрати доходів міського бюджету становитимуть понад 100 мільйонів гривень.
Тому для забезпечення виплат захищених видатків міського бюджету, припинили фінансування капітальних видатків.
«16 березня на засіданні міської комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішили не вносити на розгляд чергової сесії міської ради проєкт рішення про зміни до міського бюджету, які стосуються розподілу залишків коштів минулого року та зобов’язали головних розпорядників коштів до 20 березня визначити та надати фінансовому управлінню міської ради перелік затверджених цьогоріч видатків, які в таких умовах потребують першочергового фінансування», - повідомила Марія Іванческул.
За її словами, для запобігання поширенню і протидії коронавірусу на території Чернівців спрямували 26,7 мільйона гривень, а на збільшення резервного фонду міського бюджету – 10 мільйонів. За необхідності нерозподілений залишок коштів міського бюджету також додатково спрямують на такі цілі.
Які економічні процеси відбуваються під час карантину та в умовах пандемії, кореспондентові ІА «АСС» розповів завідувач кафедри фінансів та кредиту економічного факультету ЧНУ Петро Нікіфоров.
«Загалом економіка – це система зв’язків. При карантині ці зв’язки руйнуються, відбуваються збої у всіх ланках економічних відносин. Порушуються логістичні зв’язки між виробником, поставником, реалізатором та кінцевим споживачем. А збій бодай в одній ланці призводить до збою у всій системі.
Якщо говорити об’єктивно, сьогодні економіка точно не зростає. І точно не залишається на місці. Виробництво не збільшується, отже на виході економіка дає менше продукції, через що можуть зростати ціни та курс валют», - каже Петро Нікіфоров.
Відтак, знижується і платоспроможність населення. Роботодавець мусить сплачувати такі ж податки, як і раніше, а збитки, які він несе, збільшуються через недоотримання прибутку. Тож, працівники, у кращому разі, отримують таку ж зарплатню, як і раніше.
При цьому за продукти, товари та послуги вони змушені платити більше. Отже, населення менше купує. Відтак, підприємець, що продає товар, має менші прибутки та менше замовляє у виробника… Отже, знову маємо замкнуте коло, в якому страждають усі ланки економічних відносин.
«Карантин та процес виходу з нього може тривати й пів року. А відтак, економіка за цей час може відчутно «просісти». Проте, як я зазначав і раніше, прогнози – невдячна справа. Дії суб’єктів економічної діяльності можуть бути як раціональними, так і ірраціональними. Чимало людей мають заощадження і важко передбачити, чи використовуватимуть вони гроші, аби втримати свою купівельну спроможність на звичному для себе рівні, чи бігтимуть до найближчого обмінника купувати долари. А обидва ці чинники також суттєво можуть вплинути на економічну ситуацію», - каже науковець.
Що стосується економічної ситуації в цілому в Україні, то заступник глави Нацбанку Дмитро Сологуб зазначав, що українська економіка перебуває нині в кращому стані в порівнянні з періодом входження в попередні кризи, і володіє достатнім запасом міцності, - пише «Сьогодні».
Наша держава, як і світ в цілому, за словами Дмитра Сологуба, вперше стикається з кризою, викликаною епідеміологічною ситуацією. Але, на відміну від попередніх криз, Україна накопичила достатню кількість валютних резервів, аби зменшити коливання долару в нестабільні часи.
Та негативні фактори впливу кризи залишаються. У першу чергу, це зниження рівня туризму та експорту.
"Зараз спостерігаємо деяке зниження світових цін на такі товари, як пшениця або кукурудза. Але воно становить 10%, тоді як падіння цін на нафту – 50-60%. Це велика різниця. Попит на продукцію нашого експорту збережеться, а якщо знизиться, то незначно", – додав Сологуб.
Автор: Олександр ЮХИМЕЦЬ, ІА "АСС"
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
