Громадська спілка підприємців висловила свої застереженнями щодо надзвичайного стану. У заяві, зокрема, йдеться про те, що підприємці підтримують зусилля Президента, Уряду країни та органів місцевого самоврядування стосовно карантинних заходів. Водночас вважають, що зупинка більшості нестратегічних підприємств в разі введення надзвичайного стану може спричинити катастрофу для економіки України.
"Мільйони українців втратять роботу, а бюджет - велику частину доходів", - ідеться в заяві.
Україна запровадила низку жорстких заходів проти поширення коронавірусу. І, як зазначається у зверненні, вони є навіть жорсткішими, ніж у решти країни Європи.
Мова про заборону міжнародного та міжміського сполучення, обмеження руху транспорту, закриття торгівельних мереж, закладів харчування, інших публічних місць.
Як зазначають автори звернення, в Німеччині, Нідерландах, Швеції та Швейцарії кількість інфікованих на мільйон населення перевищує показники нашої країни в сотні разів. Проте в європейських країнах при цьому застосовують значно менше заходів, або ж вони м'якші за наші.
Крім того, в заяві зазначають, що інші держави запускають багатомільярдні проекти для підтримки економіки та підприємництва. Польща, до прикладу, передбачила у перерахунку на наші кошти 1,37 трильйона гривень.
А ми, своєю чергою, вдалися до жорстких карантинних заходів без жодної програми підтримки економіки. І це може призвести до серйозних наслідків...
Чернівецькі підприємці наразі б'ють на сполох. Так, "Клуб підприємців Буковини" висловив підтримку вищевказаній заяві та звернувся із запитаннями до місцевої влади.
"Хочемо звернутись до очільників міста Олексія Каспрука та області Сергія Осачука й нагадати, що вони відповідають не тільки за боротьбу з коронавірусом, але й за відновлення нормального життя після пандемії. І базою для такого відновлення є збереження економіки, малого та середнього бізнесу, приватних підприємців. Кожне збережене та нове створене робоче місце — це мінус одна людина у величезній черзі за соціальною підтримкою. В наших умовах малий бізнес — джерело не податків, а зайнятості, соціальної стабільності, та спосіб виживання для мільйонів людей", - ідеться в повідомленні КПБ.
Як зазначила у своєму дописі голова Центру реформ та розвитку Чернівців Марина Кирилюк, кошти на медицину також формуються з платників податків, які бюджет отримує з доходів підприємств та працівників.
"І якщо березневий бюджет має ще запас, то за час необхідного періоду карантину в квітні, то травневий сягне дна.
Щоб підприємства після карантину могли відновитись відносно швидко - потрібно буде мінімум 2 місяці. Отже, в серпні ледь "витягнемось". А там вже осінь, і знову може бути загроза епідемії.
Імовірніше за все, після завершення карантину треба буде одразу готуватися до нового. Тому підприємства повинні бути спроможними працювати і наповнювати бюджет держави, за рахунок якого відбуваються реформи в медицині та відновленя якісної санепідслужби в країні", - каже Марина Кирилюк.
З іншого боку, держслужбовцям також доведеться затягнути паски. Як повідомили нам у відділі кадрів Чернівецької міської ради, більшість працівників наразі працює віддалено або перебуває на вимушеному карантині, у відпустках за власний рахунок.
Безпосередньо в Ратуші працює мінімально необхідна для функціонування міської ради кількість людей у відділах, які найбільш важливі для роботи органу: управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, фінансовий відділ, юридичний відділ, департамент ЖКГ, бухгалтерія тощо.
Подібна ситуація склалася і в ОДА. Як заявляв під час одного зі своїх брифінгів голова Чернівецької облдержадміністрації Сергій Осачук, максимально можливу кількість праівників перевели на дистанційну форму роботи. Проте люди продовжують працювати, дотримуюються плану, їхні керівники контроллють робочий процес та звітують про роботу підлеглих. У повному складі працюють лише департаменти охорони здоров'я, цивільного захисту та інші підрозділи, кинуті на боротьбу з коронавірусом.
Місцева влада робить кроки назустріч місцевому малому та середньому бізнесу. Та чи достатньо цих кроків і чи не є вони просто декорацією, аби створити видимість того, що влада бодай щось робить для підприємців?..
До прикладу, на сесії міської ради скасували орендну плату за торговельні місці на Калинівському та Зеленому ринках. Інші торговища зобов’язали зменшити розмір плати за утримання торговельного місця до розміру плати за землю. Але адміністраціям ринків, при цьому, лише рекомендували запровадити такі пільги.
Читайте також: Чи буде криза: як коронавірус може вплинути на економічний стан Чернівців
Як зазначають у Центрі реформ та розвитку, це рішення дозволяє усім приватним ринкам міста в період дії надзвичайної ситуації не сплачувати до бюджету Чернівців земельний податок та орендну плату за користування комунальною землею. Але при цьому лише рекомендує (а не зобов’язує) власників приватних ринків не нараховувати плату для підприємців, які працюють на цих ринках.
"Де в цьомі рішенні гарантія того, що власники приватних ринків міста не нарахують плату для підприємців, отримавши пільги по сплаті податків до бюджету Чернівців?", - зазначається в дописі.
На засіданні виконкому директор департаменту розвитку Чернівецької міської ради Віталій Гавриш зазначав, що орендарі комунального майна матимуть змогу звільнити себе від сплати, звернувшись до департаменту із заявою у довільній формі протягом карантину та двох місяців після його завершення.
"Для того, щоб скористатися такою можливістю, орендарям слід подати заяву в електронній формі на адресу електронної пошти департаменту розвитку. До заяви необхідно прикріпити фото орендованого об'єкту", - також повідомив Віталій Гавриш у себе на сторінці у соцмережах.
Але знову ж таки - мова іде лише про тих, кому пощастило орендувати комунальну власність.
За словами приватного підприємця Романа Клічука, нинішня ситуація змушує людей консолідуватися. Тому підприємці не просять звільнити їх зовсім від сплати податків та оренди. Проте відтермінування оплат та пільговий період значно полегшили б життя бізнесменам.
"У людей, які займаються підприємницькою діяльністю, є розуміння, що в світі загалом, і в нашій державі зокрема склалася важка ситуація через пандемію. Ніхто не заперечує проти того, що карантин необхідний. І податки, які ми сплачуємо, ідуть в тому числі і на зарплати лікарям, на закупівлю засобів захисту та медичного обладнання. Зрештою, на подолання наслідків, які може спричинити коронавірус в Україні", - каже Роман Клічук
Саме тому підприємці не просять звільнити їх від сплати податків. Проте, на думку Романа, держава все ж могла би піти на зустріч та розробити програму підтримки бізнесу.
"Потрібно дати змогу людям оговтатися від наслідків пандемії, відтермінувати виплати податків, щоби люди мали час заробити та бодай частково покрити ті збитки, що вони понесли під час карантину. Або створити державну програму кредитування малого й середнього бізнесу в умовах надзвичайної ситуації. Тому що малий та середній бізнес, які є головним стрижнем української економіки та одним із основних джерелом наповнення держбюджету, наразі можуть виживати лише в тому разі, якщо їм пощастило накопичити заощадження", - каже Роман Клічук.
Як уже заначалося вище, підприємці є головним джерелом наповнення державного бюджету. І зараз, залишившись без джерела доходу, вони змушені продовжувати сплачувати податки до бюджету, з якого отримують зарплатню чиновники, серед яких і ті, які мали б розробляти програми для підтримки бізнесу в кризових ситуаціях - таке собі замкнене коло.
Своєю чергою, викладач ЧНУ, кандидат економічних наук Богдан Сторощук пояснює: податки платять всі, а не лише підприємці. І ті ж таки чиновники та бюджетники в тому числі.
"Вони платять податки, за рахунок яких функціонує держава. А функціонування держави являє собою роботу державних чиновників. Інше питання, наскільки потрібною є робота їх усіх", - каже Богдан Сторощук.
На його думку, ситуація з отриманням кредитів нині також не є виходом - самі ж банки не мають достатньої кількості коштів. А, отже, багато підприємців будуть отримувати відмови.
"В нас основну ставку зробили на те, щоби комусь щось заплатити, додати або менше взяти. Але джерелом усіх цих допомог є бюджет, який нині не виконаний. Попереднього місяця - на 20%, цього буде гірше, а наступного - ще гірше. Бюджет, який формується з подачі тих же підприємців, наразі міліє на очах. Тому реальність допомоги викликає запитання", - каже Богдан Сторощук.
На думку науковця, замість того, щоби дати фінансову допомогу чи не брати гроші з підприємців, можна було б спростити умови функціонування бізнесу.
"Посилити дерегуляцію, зменшити зайві обмеження підприємницької діяльності, зменшити кількість дозволів. Спростити дозвільний механізм. Зробити так, щоби бізнесу було легше працювати. Щоби йому було легше "перестояти на ногах" цю кризу", - розповідає кандидат економічних наук.
Щодо досвіду розвинутих країн, на думку пана Богдана, їм легше нині поратися з кризою та функціонувати в умовах поширення коронавірусу завдяки сильнішим сформованим резервам, ніж у нас.
"Але тішить, що бодай якісь міри все-таки прийняли. Далі створюється кординаційна рада та відбуватиметься моніторинг у цьому напрямку. Чому тішить, тому що у 2008 році ми були чи не єдиною країною в Європі, яка жодним чином не послабила податкове законодавство в зв'язку з кризою", - каже Богдан Сторощук.
З іншого боку, за словами економіста, послаблення жодним чином не торкнулися найважчого в плані адміністрування, оформлення та сплати - податку на додану вартість.
"Розумію законотворців. Вони будь-якою ціною намагаються вберегти бюджет. Але дуже багато підприємців потерпають через складні процедури, пов'язані з оформлення та сплатою ПДВ", - каже науковець.
Своєю чергою, під час однієї зі своїх трансляцій міський голова Олексій Каспрук заявив, що підтримує позицію мера Києва Віталія Кличка про те, що не треба нараховувати податок на додану вартість та комунальні послуги.
Водночас мер зазначає, що рішення, які стосуються підтримання економіки, приймає Уряд. Влада на місцях здатна лише полегшити підприємцям існування в нинішніх умовах. А на рівні органів місцевого самоврядування дану проблему не вирішити.
Чи допоможе держава бізнесу?.. На думку політолога Ігоря Буркута, Президент віддав області України в управління олігархам, які мають власні інтереси, і боротьба з коронавірусом не є для них приорітетною.
"Натомість, боротьба з підприємцями, своїми прямими конкурентами, для них значно важливіша. Тому оптимізму в мене з цього приводу нема. І навіть якщо вірити нашій брехливій статистиці, ми бачимо, що запланований бюджет не виконується.
А для того, щоби вирішувати серйозні проблеми, такі, як нинішня ситуація з коронавірусом, необхідні чималі кошти, яких наразі достатньо не мають навіть значно багатші країни.
Думаю, тут доречним буде відомий вислів письменників Ільфа та Петрова: "Порятунок тих, хто тоне - справа рук тих, хто тоне". Думаю, інакше в нашій країні не проживеш", - резюмує Ігор Буркут.
Автор: Олександр ЮХИМЕЦЬ
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Подумайте скільки коштує лікарня і скільки ви потеряли виручки бо ви зробили добре лікарям,а люди всеодно мруть дома.Потім начнуть у вас красти,бунтувати