Збільшення мовлення в ефірі телерадіокомпаній державною мовою хочуть парламентарі. Вже прийняли у першому читанні відповідний Законопроект, що закріплює квоти – не менше 75 відсотків української мови в ефірі державних ЗМІ, та 50 відсотків україномовного ефіру у регіонах.
Нагадаємо: У листопаді, 2016 року почали діяти квоти на українську музику на радіо.
Представник найбільшої – румунської громади на Буковині – журналіст Марин Герман каже: в ефірі регіональної некомерційної телерадіокомпанії «Буковина» у повній мірі висвітлюють події із життя громади. Але природно, що буковинські румуни хочуть більше програм рідною мовою в зручний для себе час.
Марин Герман, голова медіа-центру «Бук-прес», об’єднання румуномовних журналістів України: В телерадіомовленні державному висвітлюються всі події , які стосуються румунської громади Чернівецької області у тих пропорціях, які відбуваються. Звичайно, румунська громада хоче більше румуномовного продукту, особливо, у вечірній час.
Щоб створювати румуномовні програми, на телерадіокомпанії «Буковина» вже півсотні років працює окремий відділ.
Юлія Тодорян, режисер: На базі телеканалу «Буковина» існує телевізійне об’єднання румунською мовою, де ми працюємо на кількома програмами. Це програми і прямого ефіру , це і двічі на тиждень інформаційний випуск новин румунською мовою.
Олеся Жук, заступник директора з творчих питань філії ПАТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція»: Скажімо, частка румуномовних прогам на 34 каналі, де ми мовимо у відповідності до чинної ліцензії 4 години на добу, такий відсоток становить 3 відсотки. На цифровому каналі цей відсоток становить більше – 8 відсотків.
Квот на мовлення українською тут не бояться. А тому й скорочувати іншомовні програми, щоб побільшало ефіру державною мовою, кажуть, потреби немає.
Олеся Жук, заступник директор з творчих питань філії ПАТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція»: «Насправді, ці вимоги виконуються і тут немає жодних проблем, тому що більше 90 відсотків мовлення саме телерадіокомпанія «Буковина», як регіональний суспільний мовник, працює державною, українською мовою».
Щоправда, і збільшити частку румуномовного ефіру без змін у ліцензії з боку Нацради з питань радіомовлення та телебачення, не можуть. В журналістів є ідеї створення окремих румуномовних засобів масової інформації, які розповідатимуть про життя регіону мовою найбільшої нацменшини. Однак, через прийняття квот, вони не знають, чи зможуть їх втілити .
Марин Герман, голова медіа-центру «Бук-прес», об’єднання румуномовних журналістів України: Якщо ми говоримо про приватні ЗМІ, румунські журналісти звісно, бажають створити певні медіа-структури суто румунською мовою, вийде проблема. Тому що ми маємо забезпечити 50 відсотків суто українською мовою.
Наразі на рівні двох країн, розповідає Марин Герман, спільно розглядають проект запровадження румуномовного медіапродукту для України та україномовного в Румунії. Такі програми мають підтримувати українські державні ідеї і протидіяти пропагандистській політиці Росії. А крім того, вони задовольнятимуть потреби громад в обох країнах.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами