Цифрові копії архіву: у Чернівцях паперові документи переводять у електронні (ВІДЕО)

У Державному архіві Чернівецької області з вересня стартувало оцифрування документів, пише Медіа агентство АСС. Перш за все створять цифрові копії на метричні книги різних конфесій, документи примарій, закладів освіти, книги Чернівецького міського магістрату по перепису населення, справи Губернаторства провінції Буковини та Секретаріату Міністерства внутрішніх справ, фонди особового походження.

Це стало можливим завдяки співробітництву центральних та обласних державних архівів з корпорацією FamilySearch International (США).

Отримуйте новини в Telegram

«Оцифрування – це спосіб збереження даних, і це дає змогу ширшого доступу громадянам до користування фондами. У рамках Меморандуму про співробітництво наш архів планує оцифрувати 1,5 мільйона аркушів. Зараз у нас працює 5 апаратів копіювання. Один фахівець за день робить до 3 тисяч копій. Тому роботи у нас на роки вперед», - каже Микола Рубанець, директор Державного архіву Чернівецької області.

Нещодавно до цього процесу долучилися представники громадської організації «Товариство бібліотекарів Буковини». До кінця 2022 року заплановано оцифрувати архівні документи освітніх установ та навчальних закладів, періоду перебування Буковини у складі Румунії у 1918-1940 рр.

Минулого року обласна рада виділила 1,2 мільйона гривень на придбання планетарного книжкового сканера. Також за власні кошти обласного архіву купили безконтактний сканер.

Спеціалісти розробили перелік першочергових документів, які слід оцифрувати. Роботу із категорією «унікальні документи» уже завершено.

«Наша установа також надає послуги людям і допомагає громадянам віднайти їхні родинні зв’язки. Кожен може заповнити заяву на сайті архіву та отримати розгалужене генеалогічне дерево. Це зараз стало дуже популярним - вивчити свій родовід. На нашому сайті ми уже запустили рубрику «електронний архів». Буде цікаво кожному переглянути документи примарії комуни Мигучень, аркуші примарії Садгори та книгу Йогана Полека «Колишній монетний двір у Садгорі», а також фотографії  про життя Садгори середини ХІХ століття. Є ще фото давніх сільськогосподарських виставок, вступ червоної армії на Буковину, стихійні наслідки після повені 1991 року у Кіцмані, археологічні експедиції», – додає Микола Рубанець.