"Дітей «не женуть у шию» і не очікують, що вони зможуть засвоїти все", - педагог Новоселицької гімназії стажувалась в США

Розповідаючи про свою участь у програмі, Ірина Томулець зізналась, що завжди хотіла бути вчителем. Напевно тому, що завжди була оточена кращими представниками професії. Бути вчителем означало для неї бути розумним і освіченим. «А вчитися я завжди любила. Я з учительської династії, тому для мене це ще й сімейна традиція. Англійську мову — частину прекрасних культур Британії і США — обожнювала з дитинства», - поділилася Ірина Петрівна.

Про програму ТЕА дізналася випадково. Запрошення на участь з'явилося  у стрічці новин у соцмережі. Для педагога це вже друга програма, фінансована американським урядом (в 1999/2000 рр. вчилася в американській школі за програмою flex), тому вважала, що шансів виграти ще раз немає. Зі 178 учасників вибирали тільки чотирьох. Коли пані Ірина розповіла рідним про конкурс, її батько наполіг, щоб вона взяла в ньому участь. 

Потім тур за туром Ірина Томулець проходила відбір (анкета, мотиваційні листи, есе, міжнародний іспит toefl, співбесіда в американському посольстві) і півроку чекала результату. «Була дуже рада, коли отримала лист, що пройшла в фінал. Але між оголошенням результатів та поїздкою був рік. Чекати було важко. Багато хто вже не вірив, що я поїду», - зазначає вчитель.

Вона розповідає, що різниця у викладанні іноземної мови дуже велика. У США не навчають граматики, більше розмовної мови. Домашнього завдання в дітей практично немає. Основну частину роботи виконують на уроці. Вчитель говорить мало, діти працюють у групах. Тут не вчать «зубрити», а розвивають навички аналітичного й критичного мислення, виховують креативність й розвивають уміння знайти потрібну інформацію.

Виконати програму для вчителя не головне, тому дітей «не женуть у шию» і не очікують, що вони зможуть засвоїти все. Діти вчаться за своїми можливостями, їх не порівнюють з однокласниками — рейтинги заборонені. Ніхто, крім батьків, не бачить оцінок. Навчання проходить без тиску і зауважень. Американські школярі дуже рідко вчать на пам'ять, і це ніколи не тексти. Найчастіше — винятки з правил.

Різниця у ставленні до дітей величезна. У школах сувора дисципліна. Школярі не можуть запізнитися на урок, прогуляти або втекти. Правила для всіх однакові, і батьки бояться їх порушувати ще більше, ніж діти. Батьки не роблять ремонтів у школі, не купують техніку. Діти почуваються на уроці дуже вільно, до прикладу, можуть сидіти на підлозі, ходити, їм не роблять зауважень. На кожному уроці використовуються технічні засоби: проектор, комп'ютер, планшети. Олімпіад з предметів немає, школярі змагаються в спорті.

Вчителі щороку здають тести паралельно з учнями. За результатами тестування — вчителя та учнів — вирішується доля вчителя, визначається його категорія, зарплатня, чи продовжать педагогу контракт на роботу, який підписується раз на кілька років залежно від стажу і якості роботи.

Роботу школи в цілому контролює опікунська рада, до складу якої входять батьки і депутати міської ради. Перевірок різних структур у школах немає. Школа — це «держава в державі», де є обов'язки в дітей і педагогів, де є права, де дотримуються Конституції США, де результат роботи чітко демонструють тестування та обов'язкові есе.

Ірина Томулець багато займається самоосвітою. «Вчитися новому в університеті Ріно для мене задоволення. Багато популярних американських методик я вже знала і використовувала в своїй роботі — clil, flipped classroom. І ще дуже багато цікавого і корисного дізнаюся. Буду всім тим користуватися сама і поділюся з колегами», - додає вчитель.

На сьогодні Нова українська школа потребує справжніх педагогів-фахівців, які спроможні підготувати дитину для життя у сучасному світі, без «мовних кордонів» здобувати подальшу освіту в інших країнах. І Новоселицька гімназія пишається своїм вчителем.