Думка дня: Михайло Гнатюк про дитячу онкологію на Буковині

Михайло Гнатюк, завідувач кардіоонкогематологічним відділенням Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні:

«У нас відділення на 60 ліжок. Ми збільшили онкологічні ліжка до 15, в нас їх було 5, у зв’язку з тим, що поступає дуже багато дітей з онкологічними патологіями. У нас під спеціальним наглядом перебувають 167 дітей, з яких 124 – це діти до 15 років.

На сьогоднішній день у відділенні перебувають 14 дітей з онкогематологічною патологією. Я маю на увазі гемобластози і пухлини.

За останні пів року збільшилася кількість хворих. У 2020 році у нас вперше поступило 30 дітей, 32 поступили, але потім двом дітям зняли новоутворення, там доброякісні пухлини, але все-одно вони йдуть у загальний реєстр.

Останнім часом діти поступають з пухлинами кісток – це занедбані саркоми Юїнга, занедбані остеосаркоми. Є м’якотканинна саркома, важкі форми нефробластом. Це нонсенс, щоб поступати у 15 років з нефробластомою, 4 стадія з метастазами і так далі.

Багато дітей на хіміотерапії. Дітей стало більше у запущених станах, тому лікування важче, більше коштів йде на лікування, більше ускладнень. Якщо велика пухлина – це блокова терапія, а блокова терапія за собою тягне наслідки – гинуть не тільки злоякісні клітини, але й нормальні, здорові клітини. Це дає ускладнення, лікування яких дорого коштує.

Коли дитина поступає з 1-2 стадією, набагато легше лікування і менше хіміотерапії. Є багато дітей з 3-4 стадією, онкозахворювання, яких потрібно готувати до трансплантації. У нас є хлопчик і 3 березня буде рівно два роки, як він у нас лежить і ми не можемо зробити трансплантацію, у зв’язку з тим, що потрібне введення компонентів крові, в нього зараз парентеральний гепатит B. Ми зараз лікуємо гепатит. Дуже важка робота.

Новини ІА АСС є у Viber

Діти поступають у важких станах у зв’язку з тим, що батьки перестали доглядати своїх дітей. У нас зараз є декілька дітей, батьків яких я ще не бачив. Вони вже пів року лежать, 9 місяців, мама є, а батька я не бачив. Або взагалі їх немає, або бабуся сидить з ними, у нас, я не знаю чому, у слов’ян таке є. Дорожчого у житті, ніж дитина і внуки – та немає! Не може бути апріорі. Не ті гроші, що ти заробила в Італії, чи Німеччині, а те, що ти залишила тут дитину, котра потім зовсім не буде звертати увагу на тебе, коли ти станеш старенькою.

Останнім часом часто хворіють діти з 15 до 18 років та з року до чотирьох. Практично з усіх районів області поступають діти, тому що у нас область маленька, ви можете кропити сад у Кельменецькому районі, а вітер занесе і в Заставнівський, і в Кіцманський райони.

З ліками у нас ситуація непогана. Небагато медикаментів, яких у нас немає. Просто ми їх не отримували. А так, у нас 98% медикаментів у наявності. У нас немає проблем. Так що, якщо ви чуєте, що потрібно збирати гроші на лікування, то краще запитати у мене. Тому що у нас є люди, які збирають гроші там, де зовсім не потрібно.

Навіть мені прикро, що іноді люди поступають, збирають шалені гроші, виїжджають за кордон, потім повертаються до нас. Там заплатили 300 тисяч євро, а в нас, вибачте, навіть дякую не сказали. Та не потрібно нам грошей! Але не потрібно нас хаяти, що ми щось не зробили. То ми врятували дитину вам! Так немає бути. У нас є багато таких випадків і це прикро. Тому що кожна дитина, яка поступає до нас у відділення – це наша дитина. Ми переживаємо за ту дитину, як за свою рідну.

Я думаю, що треба людям трішечки повернутися до медиків. Дивіться скільки нас повмирало, скільки проблем є у кожній сім’ї, там де є медик! Люди думають, що ми заробляємо шалені гроші, та нічого ми не заробляємо, ми лише проблеми собі заробляємо».

Читайте також: Рак легень та молочної залози: онкологи розповіли, які недуги найчастіше вражають буковинців