У Чернівцях попрощались із Заслуженим майстром народної творчості України. До Центрального палацу культури на Театральній площі попрощатись з Іваном Снігуром прийшли художники, музейники та галеристи, артисти.
Нагадаємо: серце Почесного громадянина Чернівців зупинилось на 87-му році життя.
Тим часом чернівецьку інтелігенцію непокоїть доля великої спадщини - цінної колекції Івана Снігура, яка може зникнути через відустність музею та опису цінних предметів.
Наталя Богомаз, директор галереї : Я була в нього вдома, там була маленька частина колекції , і неможливо було пройти, і було ще кілька місць, де зберігаються найцінніші речі. Єдине, що можу сказати – колеція велика, не тематична, складається з різних напрямків, ніхто не знає, який об’єм, і що з нею буде.
Петро Кобевко, журналіст: Комусь невигідно було, щоб був облік. Дай Боже, щоб те, що в нього залишилось, перейшло в одні руки, а ті руки би передали в музей. Я мав нагоду переговорити з ним цього тижня. Ми мали годинну розмову, і він мені сказав, що в останні дні хотів одного: щоб йому в центрі дали трикімнатну квартиру часів Австро-Угорщини. Він хотів її умеблювати усіма речами і зробити , як у минулому. Він хотів одну ніч переночувати, і залишав її місту, нехай би там робили музей.
Анатоль Федірко, митець: Уявіть собі, людина, яка прожила більшість життя серед мистецьких скарбів, вона заслуговує на інше – відношення, поховання, і , зрештою, на музей. Якщо музею не буде, значить це грабіж. Це було все те, що символізує Чернівці. Олімпійські медалі 1936 року, коли команда румунів з хокею виграла срібло, так от в колекції Івана Назаровича були медалі цих чернівецьких хокеїстів, бо збірну Румунії, 36 року представляли виключно Чернівці. Команда єврейська «Макабі», польська «Сокіл» і українська «Пласт». І ці квадратні медалі, абсолютно авангардні, срібні, як «квадрат Малевича», я бачив в Івана Назаровича.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
