Більше 250 соціологів, біологів і генетиків з наукових інститутів всього світу стали співавторами статті, опублікованій в журналі Nature Genetics. Вчені ідентифікували 12 ділянок ДНК, пов'язаних з віком народження першої дитини і кількістю дітей взагалі. Дослідження, здійснене Оксфордським університетом спільно з Гронінгенським (Нідерланди) і Упсальським (Швеція) університетами, містить аналіз 62 баз даних з інформацією про 238 064 осіб (а саме про вік народження їх первістка) і майже 330 000 осіб (про кількість їхніх дітей), повідомляє
24news.
"Ми вперше простежили, які ділянки ДНК впливають на репродуктивну поведінку людини. Наприклад, ми з'ясували, що у жінок, у яких є важливі для початку родини варіанти генетичного коду, містяться також гени пізнього статевого дозрівання і пізньої менопаузи. Так, можна припустити, що одного разу на підставі генетичних даних лікарі зможуть відповідати на важливе питання “Скільки можна чекати?”. Незважаючи на це, важливо трактувати результати з правильного погляду: чи є в родині дитина, чи ні, наскільки сильна залежність від соціальних впливів чи від навколишнього середовища, яке все частіше визначає, чи можемо ми і коли завести дітей”, -- коментує керівник проекту професор Мелінда Мілс з Департаменту соціології в Оксфордському університеті.
Дослідження показують комбінації в ДНК, пов'язані з віком народження первістка, з'єднані і з іншими аспектами репродуктивного та сексуального розвитку. Зокрема мова йде про вік, коли дівчата стають здатними народжувати, у хлопців ламається голос, у жінок починається менопауза.
“Гени не визначають нашу поведінку, але ми вперше дізналися про ділянки генетичного коду, які впливають на нього. Так, це дослідження є маленькою деталлю, яка допоможе нам зрозуміти дуже великий пазл”, -- додає провідний автор дослідження Нікола Барбан.
Важливо, що дослідження функцій 12 ділянок ДНК розкрило 24 гени, які, ймовірно відповідають за впливу генних комбінацій на репродуктивну поведінку людини. Уже зараз відомо, що деякі з цих генів призводять до безпліддя, зате інші гени досі недосліджені. За словами професора Гарольда Снідер з Гронінгенского університету і асоційованого професора Марселя ден Года зі Швеції, краще розуміння функцій цих генів може допомогти при лікуванні безпліддя.
