На вулицях Чернівців, по під’їздах, падали оці нещасні люди, падали, вмирали, замучені голодом – чернівчанка Орися Запаранюк-Теляєва розповідає про жахи Голодомору на Буковині у 46-47 роках.
"Вчилась я тоді в університеті, нас, студентів примусили підписати лист-подяку Сталіну за наше прекрасне життя. В той же час на вулицях Чернівців – по під’їздах, навіть на Роші, бо ми там жили, падала оці люди , вмирали, замучені голодом. От ми на площі Філармонії з мамою удосвіта зайняли чергу за керосином і там лежала мертва, опухла жінка, це була весна, 47-го року. Біля неї – хлопчик мертвий. Це був скелет, обтягнутий шкірою. Там дальше – ще купа людей лежали, хлопець зі скляними очима. Ми о 3 дня вже купили той керосин, а вони там далі лежали, ніхто їх не забрав. І де ще я бачила: люди ті йшли по залізній дорозі, добирались до міста, на вулиці Руській, де той мостик, вони добирались до міста із сіл. Унизу там в бур’янах було купа людей"
Нагадаємо, в суботу 28 листопада о 16.00 вшануємо разом пам'ять невинних жертв Голодомору 1932-33 р.
Цього дня вся країна у скорботі поминає тих, хто загинув від голоду у 1921 – 1922, 1932-1933, 1946-1947 роках.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
