Мамонти загубили зуби на Буковині

Неподалік Чернівців школярі знаходять зуби мамонтів. Археологи планують шукати там інші старожитності.

Нещодавно у Сторожинці на березі річки Сірет шестикласник Вадим Щербатий знайшов зуб мамонта, повідомляє storozhynets.info. Хлопчик приніс знахідку додому, де разом з батьками через Інтернет дізнався, що це - корінний зуб мамонта, в якого добре збереглася рельєфна структура.

А перед цим корінний зуб мамонта поряд із крем’яними знаряддями був виявлений західніше Чернівців на правому березі річки Прут учителем історії Стрілецької школи Іваном Бульбуком.  Ця знахідка поповнила зібрання місцевого шкільного музею.

Микола Ільків, кандидат історичних наук, археолог, викладач Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича:

- Знахідка корінного зуба мамонта на річці Сірет є, безсумнівно, цікавою. По-перше, вона відзначається вельми поважним віком, оскільки останні мамонти на території Європи вимерли приблизно 13 тисяч років тому через природнокліматичні зміни та винищення людиною. По-друге, у межах регіону подібні старожитності трапляються в основному вздовж русел рік Дністер і Прут, а на Сіреті поки що є епізодичними (села Старий Вовчинець і Кам’янка).

Характер місцезнаходжень засвідчує, що у переважній більшості рештки мамонтів пов’язані з давніми стійбищами мисливців кам’яної доби. У льодовикову епоху вже неандертальці вели полювання на цих волохатих велетів, які були чудовим джерелом м’яса, шкур, кісток і бивнів. З останніх часто споруджували основи довготривалих жител, рештки яких досліджені археологами у Подністров’ї. Лише в одному з них зафіксовано 12 черепів мамонтів! Відомі на таких стоянках і великі корінні зуби тварин, які, за одним із припущень, могли навіть використовуватися в якості своєрідних стільців.

В умовах прильодовикового клімату мамонти сезонно мігрували, переважно вздовж течій значних річок. Саме на таких шляхах і влаштовували свої стоянки первісні мисливці, полюючи й на багатьох інших представників мамонтової фауни в даному регіоні: шерстистих носорогів, північних і гігантських оленів, вівцебиків, печерних ведмедів і левів тощо. Тому в даному випадку є перспективи подальшого пошуку нових старожитностей на берегах річки Сірет у районі Сторожинця. При можливості більш детального ознайомлення із знахідкою науковці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича могли б додатково встановити на основі розмірів та узору емалевих пластин, якому саме із видів мамонта належав цей зуб.

Фото: storozhynets.info та Івана Бульбука