Найбільш трагічні події Революції Гідності розпочались 18 лютого – під час зіткнень «Беркуту» та мітингувальників.
Бійці підрозділу почали розстрілювати активістів Майдану, 18 лютого з’явились перші герої Небесної сотні. Поранення люди отримували переважно у голову. За 18-20 лютого унаслідок зіткнень загинуло 73-оє мітингувальників та 11 -ть силовиків.
Одразу після 18 лютого на Майдан вирушив чернівчанин Олександр Щербанюк.
Загинув 20 лютого вранці від кулі снайпера. Спочатку він поцілив Олександрові в ногу, коли ж чоловік відкинув щит – вистрелив у серце. Це сталось поблизу чернівецького намету навпроти входу до Будинку профспілок.
Олександр Щербанюк, 1968 року народження. В героя Небесної сотні залишилась дружина та двоє дітей, він працював будівельником. Відстоював свою позицію також і на чернівецькому євромайдані. До столиці їхав кілька разів. Загинув на другий день після приїзду.
23 лютого проводжати в останню путь Олександра Щербанюка прийшли тисячі чернівчан.
6 березня 2014 р. на сесії Чернівецької міськради Олександру Щербанюку присвоїли звання Почесного громадянина Чернівців посмертно. Крім того, за згодою його рідних, вулицю Чапаєва у Чернівцях було перейменовано на вулицю Олександра Щербанюка.
«Іду в наступ», — сказав 20 лютого о сьомій ранку по мобільному чернівчанин Василь Аксенин дружині Тетяні.
Вирушив на Євромайдан чоловік 18 лютого, щойно почув про загострення на Майдані . Наступного дня - вже був на барикадах.
20 лютого Василь Аксенин сказав дружині, що іде в наступ. А опівдні повідомили: що її чоловік із важким пораненням на операційному столі. Куля оминула суперброню Аксенина, та влучила у живіт. Помер герой 11 березня, після операції - у польській лікарні.
В загиблого героя залишились дружина та двоє синів. Прощались із 52-річним Василем Аксениним у Чернівцях в березні тисячі людей.
Спершу - в Чернівецькій обласній філармонії. Потім тіло Героя понесли на Центральну площу. Там священики відправили панахиду. Присутні стали на коліна перед героєм. Відтак, колона із тілом загиблого майданівця Василя Аксенина рушила Чернівцями до Центрального кладовища. Під час цього, люди вигукували : «Герої – не вмирають!» та «Героям – слава!». Пересічні чернівчани залишали свої робочі місця та плакали, дивлячись на скорботну ходу.
Сільвія Якимчук, сусідка загиблого розповіла : людина, відгукувався на горе, в нього чужого не було. Ангел. Чому Бог таких забирає? В нас там і румуни і українці живуть. Він нікого не ділив.
Настя, однокласниця сина Василя Аксенина: «Можу тільки сказати, що він помер у себе на батьківщині, його вбили свої, і ніхто не може бути байдужий в країні до того, що сталось
Ольга Павлівна, мати загиблого Василя Аксенина: «Передайте януковичу, і путіну – за наших дітей і внуків, за коханих, я їх проклинаю, щоб прощення їм не було ні на цьому світі ні на тому»
27 березня 2014 року на сесії Чернівецької міської ради Василя Аксенина визнали почесним громадянином Чернівців. А вулицю Фрунзе перейменували на вулицю Василя Аксенина.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
