Як працюють гастроентерологи у Франції Вероніка Раца змогла дізнатися завдяки академічній програмі «Erasmus+», яка діє між Буковинським державним медичним університетом і Університетом ім. Поля Сабатьє у французькому місті Тулуза.
- Обов`язковим для такого стажування було знання французької мови, резюме, тема наукової роботи і науковий план на цей період стажування. Я вивчаю лікування хронічного панкреатиту і поєднання цієї недуги з гіпотиреозом. Згідно свого резюме, я отримала можливість стажуватися у Тулузі, - розповідає Вероніка Раца. – Три місяці з 8 ранку до 6-ї вечора проводила у лікарні. Стажування для мене було безкоштовним. Більше того: щомісяця отримувала 850 євро стипендії.
Найперше, що вразило лікарку з Чернівців: абсолютно інша модель гастроентерологічного відділення. Власне гастроентерологія у Франції складається з відділення консультації, ендоскопії, гастроентерології та інтенсивної (ургентної) гастроентерології.
- Те, що в нас розкидане на відділення хірургії, ендоскопії тощо, тут функціонує під одним дахом. При чому такого поняття, як лікар-ендоскопіст – немає. Усі маніпуляції виконує сам гастроентеролог. Це дуже зручно як для лікарів, так і для пацієнтів, - зауважує Вероніка. – Ургентних пацієнтів привозять у відділення інтенсивної гастроентерології і, якщо немає потреби в оперативному втручанні, лікують тут. У консультативному відділенні приймають амбулаторних хворих.
Читайте ще: Сніданок під час 5-хвилинки та 300 тисяч зарплати: чернівчанка стажувалася у лікарні Тайваню
Чи не найбільше аспірантку вразило відділення ендоскопії. Каже, такого надсучасного обладнання ще ніколи і ніде не бачила.
- Якщо у нас на всю лікарню може бути 1-2 ендоскопи, то в університетській клініці Тулузи – 50! При чому найсучасніших! – ділиться враженнями Вероніка. – Тут виконують відеокапсульну діагностику, по кілька разів на день роблять біопсію печінки, дуже чітко і юридично грамотно врегульоване питання трансплантації. До речі, всі ендоскопічні процедури виконують пацієнтам під загальною анестезією. І тільки якщо є протипокази, роблять місцеве знеболення (як прийнято для всіх в Україні).
Вероніка Раца звернула неабияку увагу на зовсім інший рівень стосунків між лікарями і пацієнтами. Медик робить усе, аби допомогти, а пацієнт – на 100% довіряє йому.
- Лікарі до пацієнтів ставляться, як до близьких родичів. Це молодий хлопець чи старенька бабуся – значення немає. Завжди розпитають, як справи, поцікавляться настроєм, просто посміхнуться і підтримують. Погодьтеся, це дуже важливо. А нашим медикам часто на такі дрібниці просто бракує часу, - каже Вероніка Раца. – Пацієнти, водночас, довіряють лікарям, незалежно від того, професор їх лікує чи інтерн. І, думаю, тут питання не в страховці чи грошах, тут питання у свідомості. Якщо ти став лікарем – ти віддаєш себе людям і цій професії. Дуже хочеться, аби саме так запрацювала медицина і у нашій країні.
Кожен пацієнт, потрапивши до лікарні, всі ліки отримує безкоштовно. Якщо ж хворий продовжує лікування вдома, то, згідно рецепту, йому безкоштовно видають ліки і в аптеці. До речі, французькі лікарі зовсім не призначають препаратів на основі трав. Цим, на їхню думку, мають займатися гомеопати. У державних клініках – лікування за європейськими протоколами.
Вам буде цікаво: Чим відрізняється навчання в БДМУ та медичному вузі Франції
- Цікавим для мене було ще й те, що лікар не піде на обід чи ввечері додому, якщо на нього ще чекають пацієнти, - продовжує чернівчанка. – При цьому інтерни зізнаються, що заробляють небагато – 1400 євро на місяць. Проте знають: якщо працюватимуть відповідально, то після завершення інтернатури матимуть щонайменше 3-4 тис. євро на місяць.
Після завершення стажування Вероніка Раца здала іспит зі знання французької мови та гастроентерології. А ще, попри всі переваги європейської клініки, переконалася: хоче працювати у Чернівцях і лікувати українців.
- Звісно, я отримала безцінний досвід. Багато чому навчилася, зрозуміла, що насправді можу більше, вдосконалила знання мови, - каже Вероніка. – Проте, для себе зробила однозначний висновок: нам потрібно зробити таку ж Францію в українській медицині.
Ольга КАМСЬКА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
