Один ліфт на всю область: як на Буковині облаштований освітній простір для дітей з інклюзивною формою навчання

Сьогодні ліфт, який допомагає пересуватися дітям, що перебувають на інклюзивній формі навчання, є лише в одній школі Чернівецької області. Це ЗОШ №38, яка знаходиться у Садгорі. Перша ліфтова платформа запрацювала там наприкінці лютого цього року. В інших школах області ліфтів немає, розповіла у програмі Суть Речей на Радіо 10 Оксана Палійчук, начальниця Управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області. 

"Так, це є велика проблема і це є потреба. У нас навіть ті школи, які визначені основними базовими школами в Чернівцях, зокрема 24 школа імені Ольги Кобилянської, 27 школа, де є по 13-14 дітей на інклюзивній формі навчання, не мають ліфтів. Але діти з інклюзією вкрай їх потребують, тому що як бути цій дитині в умовах кабінетної системи, ще у початковій школі, коли в одному класі учень навчається, тут ще простіше, а от як в умовах кабінетної системи, яка вкрай необхідна, тому що має бути кабінет фізики, хімії, біології для забезпечення тієї якісної освіти, як це організувати. Звичайно працюють волонтери. Волонтерами виступають самі батьки і близькі родичі, і діти допомагають, воно працює, але все ж таки підйомник, якщо не ліфт, а хоча б підйомник мав би бути. Тому засновники мають прийняти і закласти фінансування під програми забезпечення інклюзивної освіти", - зазначила Оксана Палійчук. 

При цьому вона додала, що створення таких програм та їх реалізація - це справа не одного року. Адже такі роботи дуже дороговартісні. Крім того, посадовиця окреслила й інші проблеми, які стоять перед освітянами. 

"Ми стикаємося з такими випадками, особливо у місті Чернівці, коли заклади – це ще австрійські будівлі і пам’ятки архітектури, і там навіть пандус встановити це не так просто. Це треба дозволи від всіх служб, бо це є пам’ятка архітектури. По-друге, не завжди розміщення закладу дозволяє під належним кутом той пандус зробити, а якщо він не буде відповідати вимогам, тоді що це за пандус. Це не пандус, його тоді взагалі неможливо там робити. Тому у нас є й такі проблеми. Але разом з тим це є прекрасні заклади, які мають свої традиції, які мають свої напрацювання, де всередині всім дуже комфортно і добре, але встановити підйомник неможливо. Буває, що встановити підйомник не дозволяє сама конструкція будівлі", - каже начальниця Управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області. 

Але для вирішення проблеми керівник має зробити усе, що в його силах, додає Оксана Палійчук.

"Тому є речі, які можна зробити і вони не є надто дороговартісними. Я маю на увазі, якщо неможливо встановити пандус, то це має бути кнопка виклику, це має бути відповідна розмітка, це мають бути таблички шрифтом Брайля, тобто є речі, які можна зробити і вони мають бути зроблені. Тому засновники закладів, власники закладів, відповідно чи це територіальна громада, чи це міська рада, мають створити інклюзивні програми. Звичайно, перша хвиля, перша черга це ті заклади, де є найбільше таких діток, де серед цих діток є дітки-візочники, яким найбільше треба допомога, сприяння, бо крім того, що дитина повинна по пандусу потрапити в заклад, це ще й вбиральні, це ще доступ до цих вбиралень, це відповідно облаштована вбиральня. Сьогодні вимоги Міністерства регіонального розвитку, методичні рекомендації щодо облаштування освітнього простору зазначають, що кожна школа має бути доступною. Але, звичайно, оскільки це дороговартісні речі, ми їх не можемо вимагати і не можемо хотіти все й відразу, але, в першу чергу, там де є ці діти, це має бути", - Оксана Палійчук. 

Читайте також: Кадровий голод у селах та автономія шкіл: проблеми і нововведення в буковинській освіті