Після повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, у Чернівцях, як і у всіх містах країни, почали масово позбуватись комуністичних, радянських, й власне пов'язаних з країною-агресором топонімів. Так, у середині квітня топонімічна комісія Чернівців, яку очолює секретарка Чернівецької міської ради Марина Кирилюк, розпочала роботу по перейменуванню більш як 200 вулиць Чернівців, що мають певну прив'язку до росії чи походять від назв російських міст, природних об‘єктів, або названі на честь російських і радянських культурних діячів тощо. Про це Марина Кирилюк повідомила на сторінці у Facebook, пише Медіа агентство АСС.
Отримуйте новини в Telegram
Відтак, на сторінках соцмереж розпочались дискусії щодо назви вулиці Руської у Чернівцях. Доктор історичних наук, професор Олександр Добржанський вважає, що тема дискусії є невиправданою, адже вулиця Руська не має нічого спільного зі словами «росія, російський».
«Назва вулиці Руської не є чимось незвичним чи феноменом для України. Це традиція, яка існує на західноукраїнських землях. Вулиця Руська є у Львові, Тернополі, Стрию, Калуші, Луцьку та в ряді інших міст та містечок заходу України. Це досить поширена назва. Для тих, хто знає історію України та володіє українською мовою тут не виникає проблем. Тому що слово «руський» у них завжди асоціюється з українським», - пояснює декан факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Юрія Федьковича Олександр Добржанський.
На Буковині з давніх часів проживали українці, яких здавна називали руськими людьми, а мова, якою вони розмовляли – руська мова. Згодом, коли розпочалося Українське національне відродження, з другої половини 19 століття посилилися зв’язки з Наддніпрянською Україною, тобто з Україною, яка була в складі російської імперії на той час. Тоді з’явилось розуміння того, що українці, які жили на різних підконтрольних територіях – це один народ. Тому поступово почала утверджуватися думка, що замість слова «русини», потрібно вживати українці.
І вже з початку 20 століття поступово русини Буковини переходять на загальну назву «українці». Це був дуже поступовий процес, він тривав декілька десятиліть, але поступово люди називали вже себе не русинами, а українцями. Наприклад, перше товариство українське на Буковині називалося «Руська бесіда», тобто в сучасному перекладі на українську це була «українська розмова».
Наші новини є у Facebook
Щодо вулиці Руської у Чернівцях - це одна з пізніх назв у місті й з’явилася вона, так би мовити, штучно у зв’язку з розбудовою міста, розповідає Олександр Добржанський.
На Буковині більшість населення були православними, так склалося традиційно, так є і зараз. Православну віру з молдавських часів називали волоська віра. Коли русина питали, хто ти такий, то він відповідав, що він волох. Тому що на той час, а це було 18 століття - початок 19, на першому місці була не національна ознака, а в першу чергу - була релігійна приналежність. Тому вони казали, що вони волохи. А далі пояснювали, що вони ті волохи, що розмовляють руською мовою. Тоді вже ставало зрозуміло, що це українці.
Поряд з тим на Буковині почала розвиватись і греко-католицька церква. В основному греко-католиками були вихідці з Галичини, які переселились на Буковину. Кількість переселень дещо зросла після входу Буковини до складу Галичини з 1786 року по 1849 рік. Вони були досить непогано організовані. Греко-католицьку церкву на Буковині називали руською церквою. Тому що фактично більша частина греко-католиків були українцями, хоча слід зауважити, що й значна частина була румунами. Але так вже повелося, що називали греко-католицьку церкву руською.
Дивіться нас на YouTube
У 1816 році греко-католики Чернівців організувались і подали петицію, що вони хочуть організувати, побудувати свою церкву, це мала бути кам'яна споруда. Їм виділили ділянку і ця церква була збудована на початку 20-их років 19 століття, у 1821 - 1822 році.
«Церкву будували, а дороги до церкви не було. Була власне вулиця теперішня Головна, яка називалася на цьому відтинку до площі Центральної Карла Енценберга, тому була потреба у вулиці, яка вела б до церкви. І от цю вулицю прорубали: через поля, через сади й таким чином з’єднали сучасну вулицю Головну з церквою», - розповідає професор Олександр Добржанський
Тоді ще руська церква називалася церквою святого Тадея, тепер вона ж має назву Успіння Пресвятої Богородиці. Дорога, яку проклали, вела прямо до церкви.
«Якщо ви зараз станете на початку Руської й подивитесь на церкву, то складається враження, що вулиця веде лише до церкви, а далі її немає. До речі, в австрійський період було випущено багато поштівок, де так була зображена ця вулиця, ніби закінчувалась церквою. Оскільки вулиця вела до руської церкви, то й вулицю назвали Руською. Потім цю вулицю продовжили, дещо змістили лівіше і розбудовували, бо це був шлях на Ясси. Таким чином вулицю назвали Руською і всі розуміли, що це вулиця українська», - пояснює Олександр Добржанський.
Відомо, що коли прийшли румуни в 1918 році, вулицю перейменували на румунську. А коли в 1944 році прийшла радянська влада, то вулицю знов назвали руською.
«Це дивно, що вони обрали знову назву руська, закралося таке нерозуміння. Радянська влада не розумілася в історії, в буковинських традиціях, реаліях і вони подумали, що руська, звучить як «русская», отже, це на честь нібито росіян, і залишили цю назву, ніби це їхня. Тому назву у 1944 році відновили, і так вона й була. Всі, хто знає історію Буковини, України, розуміють, що руська дорівнює українська», - каже історик.
Отримуйте новини в Telegram
Але тут заклалася ще інша проблема, зауважує Олександр Добржанський. Коли перекладали назви вулиць російською мовою, як складали путівники, то руську переклали, як «русская», бо в російській мові не було інших варіантів, як в українській мові є руський, а є російський. Виникло таке непорозуміння, на яке в радянський час ніхто й не звертав уваги, а коли Україна здобула Незалежність, то вже розібралися: було багато пояснень, що вулиця Руська – це є вулиця українська. Тому цю назву залишили й ніхто не сумнівався в її українськості. Спершу це була вулиця буковинських русинів. На цій вулиці жили не тільки українці, а й румуни, німці, євреї. Тобто ця вулиця завжди була інтернаціональною.
«У нас, до речі, поруч є ще й Українська вулиця. Маємо собі дві. Таким чином ми показуємо спадковість традицій: спочатку буковинці називали себе русинами й вулиця була Руська, а потім себе назвали українцями й вулиця – Українська. Товариство «Руська школа» на початку 20 століття перейменували себе в «Українська школа». Австрійська влада довгий час не визнавала назву український, але в роки Першої світової війни визнали й називали русинів українцями», - підсумовує Олександр Добржанський.
Змінювати назву вулиці Руської не потрібно, вважає Олександр Добржанський.
«Це історична назва, зрозуміла, вона зображає історичні процеси. Перейменовувати в угоду комусь, хто не знає історії Буковини, її не варто. Руська – це українська. Можливо, це збиває російськомовних українців, які не володіють українською і думають, що ця вулиця має щось спільне з росією, але насправді це не так. Ця проблема трішки надумана, це свідчить про недостатні знання щодо історії Буковини. Знання власної історії вкрай важливе, - наголошує історик. - Окупанти в першу чергу знищують наші підручники з історії України та з української мови. Їм важливо викорінити наші знання власної історії, насадити нам їхнє бачення».
Читайте також всі новини Чернівців.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
